Справа № 22-а-23414/08 Головуючий у 1-й інстанції - Пироженко С.А.
Суддя-доповідач - Земляна Г.В.
22 вересня 2009 рокуколегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Попович О.В., Кузьменко В.В.
при секретарі Копистко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби Безпеки в Черкаській області, третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України Черкаській області про визнання дій неправомірними, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Управління Служби Безпеки в Черкаській області, третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України Черкаській області про визнання дій неправомірними в частині призначення пенсії за вислуги років, та зобов'язати відповідача призначити та виплатити пенсію за вислугу років у розмірі за загальний трудовий стаж 25 років - 50 % і за кожен рік понад стаж 25 років - 15 відповідних сум заробітку. Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно призначена пенсія ОСОБА_1 за вислугу років з порушенням вимог п.б ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2008 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач ОСОБА_1.подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
У судовому засідання позивач підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі і просив суд скасувати судове рішення , винести постанову про задоволення його позовних вимог.
Предстанвик відповідача у судовому засіданні заперечував проти позивних вимог, посилаючись на законність винесенного судом рішення, просив скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегією суддів встановлено, що позивач з 03 жовтня 1975 року по 11 січня 1978 року позивач проходив строкову службу в Радянській Армії.
Наказом № 222 від 24 серпня 1983 року, після закінчення Харківського юридичного інституту, позивач був направлений на роботу в прокуратуру Черкаської області, та був означений стажером на вакантну посаду заступника прокурора Золотоніського району Черкаської області.
Наказом № 326 від 12 грудня 1983 року переведений на вакантну посаду старшого заступника прокурора Золотоніського району Черкаської області. 07 лютого 1985 року наказом № 54 від 12 березня 1985 року звільнений з посади старшого заступника прокурора Золотоніського району Черкаської області у зв'язку з призивом на дійсну військову службу в Комітет державної безпеки СРСР.
З07лютого1985року по28грудня1993року ОСОБА_1 проходив службу в органах КДБ. Наказом № 163 л/с від 28 грудня 1993 року, позивач був звільнений з займаної посади, за власним бажанням, маючи військове звання майор.
На момент звернення позивача, 06 грудня 2006 року, з заявою про призначення пенсії до управління СБУ в Черкаській області набрала чинності норма пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 р. «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», відповідно до якої пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова службаабо служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України
Пунктом "б" статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом - з дня звільнення зі служби, але не раніше того дня, до якого їм надавалося грошове забезпечення.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України№ 393від 17 липня1992року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки зараховується до вислуги років для призначення пенсії.
Таким чином позивач безпідставно зарахував до військової служби в календарному обчисленні час його роботи на посадах в органах прокуратури, яка законодавством не прирівнюється до військової служби.
Судом встановлено, що на момент звільнення з військової служби, тобто на28грудня 1993 року позивачу не виповнилося45років, страхового стажу25років ще не було, а військова служба становила лише11років26днів, тому суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що права на призначення пенсії по нормам пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач не має.
Судова колегія вважає, що дії відповідача в частині відмови в призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років були на підставах, у межах повноважень, та у спосіб передбачений законами України, діючими на момент проведення виплат.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про про визнання дій неправомірними в частині призначення пенсії за вислуги років, та зобов'язати відповідача призначити та виплатити пенсію за вислугу років у розмірі за загальний трудовий стаж 25 років - 50 % і за кожен рік понад стаж 25 років - 15 відповідних сум заробітку не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2008 року - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2008 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 вересня 2009 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: О.В. Попович
В.В.Кузьменко
Повний текст ухвали виготовлений 28 вересня 2009 року.
Справа № 22-а-23414/08 Головуючий у 1-й інстанції - Пироженко С.А.
Суддя-доповідач - Земляна Г.В.
(вступна та резолютивна частина)
22 вересня 2009 рокуКоллегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Попович О.В., Кузьменко В.В.
при секретарі Копистко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби Безпеки в Черкаській області, третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України Черкаській області про визнання дій неправомірними, -
стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2008 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 вересня 2009 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: О.В. Попович
В.В.Кузьменко