Справа № 22-а-23435/08 Головуючий у 1 інстанції Харченко Л.Г.
Суддя-доповідач Земляна Г.В.
08 вересня 2009 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Попович О.В., Кузьменко В.В.
при секретарі Копистко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністраціїна постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення частини невиплаченої разової грошової допомоги як учаснику війни за 2007 рік у сумі 1770 гривень 00 копійок відповідно до вимог ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В ході судового засідання, позивач збільшив позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії відповідача в частині відмови йому у перерахунку і виплаті недоплаченої допомоги.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно у порушення вимог закону сплачував позивачу щорічну одноразову допомогу у сумі менший ніж встановлено вказаним законом.
29 травня 2008 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області прийнято постанову, якою повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, як учаснику бойових дій. Визнано неправомірними відмову головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у виплаті учаснику бойових дій ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової допомоги за 2007 рік. Стягнуто недоплачену щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік у сумі 1770 гривень 00 копійок.
Не погодившись з постановою суду, 29 травня 2008 року головним управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації подано апеляційну скаргу з проханням скасувати вищевказану постанову з причин невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи посилаючись на Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту», Закон України «Про державний бюджет на 2007 рік», ст. 51 Бюджетного кодексу України також на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2008 року по справі № 2 - а 119/2008р. - скасуванню з наступних підстав:
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України яка встановлює повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, в разі порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення по справі, норм матеріального чи процесуального права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.12.1995 року.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (чинному на момент спірних правовідносин) позивачу щорічно до 5 травня повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивачу вищезазначена допомога за 2007 рік виплачувалась в розмірі 280,00 грн., які були нараховані та виплачені позивачу до 5 травня 2007 року.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідачів грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік виходячи з наступного:
Зі змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Отже органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом першої інстанції відповідачем позивачу разова щорічна допомога сплачена за 2007 рік у сумі встановленій Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до 05 травня 2007 року, так як Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій та встановлено інший розмір такої виплати, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету.
Проте, пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до п. 3 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Судова колегія вважає, що відповідач провів виплати позивачу разової щорічної допомоги за 2007 рік на підставах, у межах повноважень, та у спосіб передбачений законами України, діючими на момент проведення виплат.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, здійснивши позивачу виплату разової щорічної грошової допомоги за 2007 рік в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконало взяті державою зобов'язання та не порушило прав позивача.
Отже, суд першої інстанції безпідставно поширив дію рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року на правовідносини, що вже відбулися, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.
Через що вимоги позивача про стягнення на його користь недоплаченої допомоги за 2007 рік не підлягають задоволенню у порядку Кодексу адміністративного судочинства України, так як судом не встановлено, що дії відповідача під час сплати разової допомоги носили протиправний характер.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь разової щорічної грошової допомоги за 2007 рік у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністраціїєбезпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Постанову Смілянського міскрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2008 року- скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 у задоволенні позову до головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення частини невиплаченої разової грошової допомоги, як учаснику війни за 2007 рік у сумі 1770 гривень 00 копійок - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повномуобсязі, тобто з 11 вересня 2009 року, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: О.В. Попович
В.В. Кузьменко
Повний текст постанови виготовлений 11 вересня 2009 року
Справа № 22-а-23435/08 Головуючий у 1 інстанції Харченко Л.Г.
Суддя-доповідач Земляна Г.В.
(вступна та резолютивна частини)
08 вересня 2009 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Попович О.В., Кузьменко В.В.
при секретарі Копистко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністраціїна постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, -
Керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Постанову Смілянського міскрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2008 року- скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 у задоволенні позову до головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення частини невиплаченої разової грошової допомоги, як учаснику війни за 2007 рік у сумі 1770 гривень 00 копійок - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повномуобсязі, тобто з 11 вересня 2009 року, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: О.В. Попович
В.В. Кузьменко