Справа № 2-2334/09
02 жовтня 2009 року
Деснянський районний суд м. Чернігова
у складі судді Логвіної Т.В.
при секретарі Поклад Д.В.,
за участю представника позивача, представника відповідача Федчун С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Деснянської районної у м. Чернігові ради, Чернігівської міської ради про визнання права власності, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, Комунальне підприємство ЧМБТІ,
Позивач звернувся до суду з позовом до Деснянської районної у м. Чернігові ради та просить визнати за ним право власності на частину житлового будинку А-1, що знаходиться в АДРЕСА_1, літню кухню з прибудовою Б-1, б, гараж Г, сарай В, лазню з прибудовою Д, д. Свої вимоги мотивує тим, що дані об'єкти нерухомого майна ним було збудовано на власній земельній ділянці, внаслідок чого набув право власності на створені ним зазначені об'єкти відповідно до ст. 328, 331 Цивільного кодексу України. Оскільки з моменту видачі дозволу на забудову садиби минув значний проміжок часу та змінилося законодавство з приводу введення нерухомого майна в експлуатацію, з метою визнання права власності на самовільно збудовані об'єкти нерухомості, змушений звернутися до суду з зазначеним позовом.
Судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача Чернігівську міську раду, в якості третїх осіб - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, Комунальне підприємство ЧМБТІ.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник Деснянської районної у м. Чернігові ради просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необгрунтованість.
Представники Чернігівської міської ради, Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації”, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомлені.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явились.
Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу у 1968 році було надано земельну ділянку під забудову на підставі виписки з протоколу загальних зборів колгоспників № 2 від 01 квітня 1968 року, виписки з протоколу № 8 від 12 травня 1968 року згідно свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР.
З пояснень позивача вбачається, що ним на наданій земельній ділянці згідно Генерального плану ЧМБТІ було побудовано житловий будинок А-1, літню кухню з прибудовою Б-1, б, гараж Г, сарай В, лазню з прибудовою Д, д.
Згідно технічного паспорту на житловий будинок, складеного 30 травня 2007 року ЧМБТІ, за позивачем зареєстровано право власності на частину житлового будинку А-1.
За заявою позивача, рішенням Деснянського райвиконкому м. Чернігова від 23 червня 2008 року № 145 ОСОБА_2 було надано дозвіл на експлуатацію прибудов, що позначені на Генплані літерами А-1, а, на експлуатацію інших споруд дозволу надано не було.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Частиною 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Таким чином, право власності на нерухомі речі може виникнути лише з моменту державної реєстрації. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку за наявності матеріалів технічної інвентаризації.
Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому Постановою КМУ від 20.05.2009 року № 534 встановлено механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Таким чином, виходячи з порушення позивачем порядку, встановленого для набуття права власності на нерухомі речі, враховуючи, що питання про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в установленому законом порядку не вирішено, позивачем не доведено здійснення будівництва за належним дозволом та затвердженим проектом на земельній ділянці, що має інше цільове призначення та можливості надання земельної ділянки у встановленому порядку позивачу під збудоване нерухоме майно, у задоволенні позову про визнання права власності на самочинне будівництво належить відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, ЦПК України, ст. 182 ЦК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя