Справа № 22-а-28059/08 Головуючий у І інстанції - Корбут В. М.
Суддя-доповідач - Кузьменко В. В.
10 вересня 2009 року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Заяць В. С., Земляної Г. В.,
при секретарі Бундуков С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення недоотриманих сум пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року, -
У квітні 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом про зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період 2005-2007 роки.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню виходячи з наступного.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. З, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення за 2007 рік, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю за 2005-2007 роки, а також щомісячне підвищення до пенсії, як учаснику війни за 2005-2006 роки.
З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися в повній мірі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі як непрацюючий пенсіонер, який постійно проживає на території посиленого радіоактивного забруднення, а також має статус учасника війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного забруднення, мають бути підвищені на одну мінімальну заробітну плату.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 р. були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про Державний бюджет на 2007рік», пункти зазначеного Закону, якими було призупинено дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Тобто, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були чинними до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9.07.2007 року № 6-рп/2007, а тому у період до 9 липня 2007 року орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення спірних виплат, не зобов'язаний був їх проводити у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Що ж стосується позовних вимог про здійснення перерахунку доплати до пенсії після 9 липня 2007 року, то, дійсно, Конституційним Судом України відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України. А тому після цієї дати доплата до пенсії має бути здійснена з розрахунку мінімальної заробітної плати, а не у розмірах, встановлених Постановою КМУ від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також: міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Уразі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч.2 ст.95 Конституції України, ч.2 ст.38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відтак, з урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, судова колегія встановила наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Отже, суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги за період з 01.01.2007 до 09.07.2007 року.
Крім того, відповідно ст.51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум розраховується з величини 19,91 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (далі постанова №1).
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач провів розрахунок пенсій позивачу виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997р. № 523. Ця Постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статті 51 Закону № 796-ХІІ. А в п. 2 Постанови від 3 січня 2002 р. № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами колегія суддів вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, учасникам війни підвищується на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач має право на вказане підвищення до пенсії.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2005-2007 роки, підвищення до пенсії, як учаснику війни відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але безпідставно задовольнив вимоги щодо стягнення доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9.07.2007 року № 6-рп/2007.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення недоотриманих сум пенсії - задовольнити частково.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року - скасувати.
У задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 вересня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: В. С. Заяць
Г. В. Земляна
Повний текст постанови виготовлений 11 вересня 2009 року.