Справа № 22-а-28055/08 Головуючий у І-ій інстанції: Корбут В.М.
№2-а-362/08 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
23 вересня 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Горбань Т.І.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
У травні 2008 року ОСОБА_1(далі-позивач) звернулася до Рокитнянського районного судуКиївської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районіКиївської області (далі - відповідач, УПФУ в Рокитнянському районі), в якому просила зобов'язати відповідача провести їй у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» доплату до її пенсії як непрацюючій пенсіонерки, яка постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, яка визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, просить визнати неправомірними дії відповідача по не нарахуванню та невиплаті щомісячного підвищення до її пенсії як учаснику бойових дій в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком; стягнути з відповідача недоотриману суму щомісячного підвищення до її пенсії, передбаченуст.12Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2005 рік та 6 місяців 2006року.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є непрацюючою пенсіонеркою, постійно проживає на території радіоактивного забруднення та має статус громадянина, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала в зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1986-1992 р.р. (категорії 4), а тому, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на відповідну доплату до пенсії та додаткову пенсію у розмірах, визначених законом.
Також зазначає, що вона являється учасницею бойових дій, а тому має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем зазначена норма закону не була врахована при нарахуванні розміру її пенсії.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Визнано неправомірними дії УПФУ в Рокитнянському районі Київської області про відмову ОСОБА_1 у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячних доплат до пенсій за 2005-2007 роки.
Стягнуто з УПФУ в Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за проживання на забрудненій території за 2007 рік в розмірі 5 097,60 грн. у відповідності до ст..39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю за 2005-2007 роки в розмірі 1 858,77 грн. у відповідності до ст..51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищену пенсію, як учаснику бойових дій за 2005 рік та 6 місяців 2006 року в сумі 990,09 грн. у відповідності до ст.. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення було порушено норми матеріального права. Зокрема, суд не взяв до уваги те, що управління Пенсійного фонду України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Тому, на думку апелянта, саме до відання Уряду належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством, що вказує на правомірність застосування ним постав КМУ при нарахуванні та призначенні пенсії позивачу.
Також зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явилися, просили розглядати справу без їх участі.
Відповідно до п.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач- ОСОБА_1перебуває на обліку в УПФУ в Рокитнянському районіяк непрацюючий пенсіонер з ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованаі постійно проживає в АДРЕСА_1.Постановою Кабінету Міністрів №106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/с.Телешівка Рокитнянського району Київської областівіднесено до зони посиленого радіологічного контролю. Має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.10.1999р.
Позивач має право на одержання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позов в частині зобов'язання проведення доплати до пенсії позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до абз. 3 ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищується у розмірі доплати двох мінімальних заробітних плат.
Згідно ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.1996 року ( в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 р. N 749-V) розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року становить 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
Відповідно до ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а отже, постанови Кабінету Міністрів України не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу.
Застосування постанов, які містять положення щодо розрахунку доплат до пенсії, що суперечить чинним законам, є неправомірними.
Інтереси і права громадян є основоположними факторами чинного законодавства, тому твердження про обмеженість бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для порушення цих прав. Згідно зі ст. 101 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» Кабінету Міністрів України в 2007 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної зарплати в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.
Ця норма закону, хоч і вимагає зважати на розміри асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, проте вказує на те, що соціальні виплати за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р. визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в тому числі п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону № 796-ХІІ в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання доплати до пенсії, передбаченої абз.3 ч.1 ст. 39 Закону № 796-ХІІ лише з моменту набрання чинності рішення Конституційного Суду України, тобто з 09 липня 2007 року.
Що стосується позову в частині проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, колегія суддів вважає зазначити наступне.
Розрахунок пенсій Позивачу УПФУ в Рокитнянському районі провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
При розрахунку додаткової пенсії позивача, передбаченої статтею 51 Закону N 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Статтею 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 51 Закону N 796-XII особам, віднесеним до категорії 3, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі, визначеному законом, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій, у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 51 Закону N 796-XII. Пунктом 2 постанови N 1 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, всупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону N 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, на яку посилається Відповідач як на підставу обґрунтування вимог апеляційної скарги, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати додаткової пенсії, не відповідає розмірам, встановленим іншими Законами України.
Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону № 796-ХІІ, а не вказана постанова Кабінету Міністрів України.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з позовом в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1 в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. у розмірі, визначеному абз.3 ч.1 ст. 39Закону N 796-XII та в частині зобов'язання проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік у розмірі, визначеному ч.2 ст. 51 Закону N 796-XII.
Що стосується підвищення до пенсії позивача у відповідності до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі по тексту - Закон № 3551-XII), колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення підвищення до пенсії як учаснику війни за 2005-2006 роки у травні 2008 року, тобто з порушенням встановленого законом річного строку звернення.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Матеріалами справи встановлено, що апелянт наполягає на відмові у задоволенні позову в цій частині у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду.
Таким чином, позивачем пропущено передбачений ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду з позовом про стягнення підвищення до пенсії за 2005 року та 6 місяців 2006 рік, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції було невірно застосовані строки, передбачені ст.. 99 КАС України, до правовідносин, які виникли у 2005-2006 роках.
В той же час, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно обраховано суми, підлягаючі до стягнення, так як обрахування необхідно проводити з 09.07.2007р., а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року, - задовольнити частково.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області щодо відмови у перерахуванні доплати до пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік у розмірі, визначеному ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести у відповідності до ч.2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
В решті позовних вимог - відмовити.
Матеріали справи повернути доРокитнянського районного суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді:
Повний текст постанови складено та підписано - 28.09.09.
Справа № 22-а-28055/08 Головуючий у І-ій інстанції: Корбут В.М.
№2-а-362/08 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
23 вересня 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Горбань Т.І.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року, - задовольнити частково.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 26 червня 2008 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області щодо відмови у перерахуванні доплати до пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік у розмірі, визначеному ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести у відповідності до ч.2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
В решті позовних вимог - відмовити.
Матеріали справи повернути доРокитнянського районного суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: