09 листопада 2015 року Справа № 803/3597/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Волинське обласне підприємство автобусних станцій” до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003372201 від 02.07.2015 року,
Приватне акціонерне товариство “Волинське обласне підприємство автобусних станцій” (далі - ПрАТ “ВОПАС”, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003372201 від 02.07.2015року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ з 07.05.2015 року по 28.05.2015 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ “ВОПАС” з питань дотримання податкового та іншого законодавства за 2011 - 2015 рік, за результатами якої 05.06.2015 року був складений акт № 2274/22-01/03113130.
Актом перевірки було встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ПК України, в результаті чого ПрАТ “ВОПАС” занижено податок на додану вартість, що підлягає до сплати, у загальній сумі 197211,00 грн.
На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0003372201 від 02.07.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 246513,75 грн., за основним платежем: 197211,00 грн., і 49302,75 грн. - штрафні санкції.
Позивачем дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, однак рішенням ДФС України від 24.09.2015 року скарга позивача була залишена без задоволення.
Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про нереальність господарських операцій по правочинах, укладених із контрагентами ТзОВ «Стек комп'ютер», ФОП ОСОБА_3, ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4, оскільки правомірність і відповідність цих господарських операцій діючому законодавству підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.
З огляду на вказані обставини, позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні та у письмових запереченнях на адміністративний позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003372201 від 02.07.2015 року винесено відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що під час проведення перевірки позивача ним не було належним чином підтверджено факти здійснення господарських операцій ТзОВ «Стек комп'ютер», ФОП ОСОБА_3, ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4, що мали місце в липні-серпні, жовтні-грудні 2012 року, січні-листопаді 2013 року, та січні 2014 року. Позивачем до перевірки не надано договори купівлі-продажу, а у наданих товарно-транспортних накладних на перевезення комп'ютерної техніки з міста Львова до міста Луцька вказано економічно невигідні ціни на комп'ютерну техніку та комплектуючі. Крім того, по взаємовідносинах позивача з ТзОВ «Стек комп'ютер» відповідач зазначає, що Луцькою ОДПІ в ході проведення перевірки використано отриманий від ДПІ у Личаківському районі м. Львова акт позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Стек комп'ютер» №185/22-10/30538300 від 27.11.2013 року з питань взаємовідносин з контрагентами ПП «Гєлан», ТзОВ «Перітус Альянс». ТзОВ «ТПА Україна», яким не підтверджено придбання ТзОВ «Стек комп'ютер» комп'ютерної техніки та комплектуючих у вказаних контрагентів та їх наступну поставку.
Щодо господарських взаємовідносин ПрАТ “ВОПАС” з ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4, то відповідач зазначає, що про їх нереальність свідчить відсутність відповідних податкових накладних, які б підтвердили правомірність формування позивачем податкового кредиту з даними контрагентами.
Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3, то в ході проведення перевірки податковим органом зроблено висновки про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки згідно декларації про майновий стан і доходи у ФОП ОСОБА_3 відсутні власні основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби складські приміщення, що свідчить про неможливість виконання останнім умов договорів підряду №12/03 від 10.12.2012 року, №05/03 від 15.05.2013 року, згідно яких ФОП ОСОБА_3 своїми силами і засобами зобов'язується здійснити ремонт асфальтобетонного покриття на АС №1 у місті Луцьку, демонтаж існуючої основи. Крім того, позивачем надано документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_3, які містять очевидні недоліки, зокрема: в розрахунку не вказано яким чином здійснюється дані роботи (ручним чи механічним способом), не вказано витрат на заробітну плату персоналу. В актах виконаних робіт та податкових накладних не вказано де фактично проводились роботи по ремонту асфальтобетонного покриття. Також станом на 05.06.2015 року не було надано довідки КБ-2 та КБ-3. На підставі викладеного просить в задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ в період з 07.05.2015 року по 28.05.2015 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ “ВОПАС” з питань дотримання податкового та іншого законодавства за 2011 - 2015 рік, за результатами якої 05.06.2015 року був складений акт № 2274/22-01/03113130.
В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пунктів п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ПрАТ “ВОПАС” занизило ПДВ, що підлягає сплаті, на загальну суму 197211,00 грн.
В основу даного акту перевірки покладено дані, отримані працівниками Луцької ОДПІ під час її проведення щодо господарських взаємовідносин позивача із ТзОВ «Стек комп'ютер», ФОП ОСОБА_3, ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4 за періоди липень -серпень, жовтень-грудень 2012 року, січень-листопад 2013 року, та січень 2014 року відповідно до первинних документів.
Також в акті вказано, що опрацюванням відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, встановлено, що позивачем включено у податковий кредит в деклараціях з ПДВ суми податку на додану вартість, які не підтверджені відповідними податковими накладними, а саме: в серпні 2013 року по контрагенту ПП «Євродек-М» суму 5678,34 грн., та в жовтні 2013 року по контрагенту ФОП ОСОБА_4 суму 6362,50 грн.
Крім того, у висновки податкового органу покладено отриманий відповідачем від ДПІ у Личаківському районі м. Львова акт №185/22-10/30538300 від 27.11.2013 року « Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Стек комп'ютер» з питань взаємовідносин з контрагентами ПП «Гєлан» за червень 2012 року - лютий 2013 року, ТзОВ «Перітус Альянс» за липень 2013 року, ТзОВ «ТПА Україна» за травень 2013 року та з питань подальшої реалізації товарів, отриманих від ПП «Гєлан» у червні 2012 року - лютому 2013 року, від ТзОВ «Перітус Альянс» у липні 2013 року, від ТзОВ «ТПА Україна» у травні 2013 року», де зазначено, що ТзОВ «Стек комп'ютер» стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Відповідач вказує, що у видаткових накладних, наданих позивачем при перевірці, відсутня інформація на підставі яких довіреностей здійснювалось отримання комп'ютерної техніки. Також не було надано до перевірки документи, які б підтвердили транспортування даної техніки, оскільки працівники позивача самостійно забирали комп'ютерну техніку у місті Луцьку.
По взаємовідносинах позивача з контрагентом ФОП ОСОБА_3 відповідач зазначає, що про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 свідчить відсутність в даного контрагента можливості виконати укладені з позивачем договори підряду №12/03 від 10.12.2012 року, №05/03 від 15.05.2013 року в якому зазначено, що підрядник своїми силами і засобами зобов'язується виконати роботи по ремонту асфальтобетонного покриття на АС №1 в м. Луцьк. Про неможливість виконання умов договорів підряду свідчить відсутність у ФОП ОСОБА_3 власних основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що підтверджується декларацією про майновий стан і доходи вказаного суб'єкта господарювання. Також у розрахунку робіт та матеріалів не вказано, яким чином здійснюються роботи (ручним чи механічним способом), витрати на заробітну плату персоналу. В актах виконаних робіт та податкових накладних не вказано, де фактично проводились роботи по ремонту асфальтобетонного покриття. Також станом на 05.06.2015 року не надано довідки КБ-2, КБ-3. Крім того, згідно форми 1ДФ чисельність персоналу у ФОП ОСОБА_3 становить 6 осіб, що свідчить про неможливість виконати об'єми роботи, зазначені в договорах, у відповідний строк.
Таким чином, відповідач вважає, що вищевказані контрагенти ніяких товарів ПрАТ “ВОПАС” не реалізовували та ніяких послуг не надавали.
Тому Луцькою ОДПІ зроблено висновок про неможливість підтвердження господарських операцій ПрАТ “ВОПАС” з ТзОВ «Стек комп'ютер», ФОП ОСОБА_3, ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає до сплати, на загальну суму 197211,00 грн.
На підставі акту перевірки, Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0003372201 від 02.07.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 246513,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 197211,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 49302,75 грн.
Позивач оскаржував дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 24.09.2015 року № 20164/6/99-99-10-01-01-25 “Про результати розгляду скарги” скаргу ПрАТ “ВОПАС” залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0003372201 від 02.07.2015 року прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ПрАТ “ВОПАС” підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.
Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновок про неможливість підтвердження господарських операцій ПрАТ “ВОПАС” з ТзОВ «Стек комп'ютер», ФОП ОСОБА_3, ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає до сплати, на загальну суму 197211,00 грн. за вказаний в акті перевірки період. Однак, з таким твердженням відповідача суд не погоджується виходячи з наступного.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Як передбачено п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
П.п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Отже, ПК України визначає, що обов'язковою умовою для правомірного формування платником податків податкового кредиту є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.
Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про відсутність підтвердження факту здійснення господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентами судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит за періоди липень-серпень, жовтень-грудень 2012 року, січень-листопад 2013 року, січень 2014 року з ТзОВ «Стек комп'ютер», ФОП ОСОБА_3, ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4
Судом встановлено, що в період з липня 2012 року по січень 2014 року на підставі усних договорів ПрАТ “ВОПАС” здійснювало господарські операції по закупівлі комп'ютерів, комп'ютерних комплектуючих, послуг з ремонту комп'ютерної техніки у ТзОВ «Стек комп'ютер».
На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вказаними договорами надано реєстри документів (податкових накладних) по контрагентах (т.1, а.с. 34-36, 50-51, 57-58, 90, 97-98, 111-112, 119, 124, 142, 157-160 ), (т.1, а.с. 97-98), рахунки-фактури від 09.01.2013 №С-00000364, від 28.01.2013 року № С-00002696, від 14.01.2013 року № С-00000784, від 23.01.2013 року № С-00002069, від 12.02.2013 року № С-00004798, від 12.02.2013 року № С-00004798, від 04.03.2013 року № С-00007809, від 04.03.2013 року № С-00007809, від 04.03.2013 року № С-00007813, від 20.03.2013 року № С-00009549, від 02.04.2013 року № С-00011214, від 14.05.2013 року № С-00015261, від 28.05.2013 року № С-00017206, від 04.06.2013 року № С-00018338, від 07.06.2013 року № С-00018839, від 11.06.2013 року № С-00019225, від 24.07.2013 року № С-00024593, від 31.07.2013 року № С-00015342, від 03.09.2013 року № С-00029711, від 04.09.2013 року № С-00029843, від 21.10.2013 року № С-00035942, від 21.10.2013 року № С-00035942, від 03.10.2013 року № С-00033708, від 09.10.2013 року № С-00034382, від 22.10.2013 року № С-00022424, від 05.12.2013 року № С-00039245, від 05.12.2013 року № С-00039247, від 05.12.2013 року № С-00039246, від 05.12.2013 року № С-00039244, від 18.07.2012 року № С-00118744, від 27.07.2012 року № С-00119732, від 31.07.2012 року № С-00123912, від 05.07.2012 року № С-00117331, від 02.10.2012 року № С-00130028, від 05.10.2012 року № С-00130642, від 03.10.2013 року № С-00033708, від 01.11.2012 року № С-00135026, від 09.11.2012 року № С-00136109, від 08.11.2012 року № С-00135877, від 12.12.2012 року № С-00140453, від 06.12.2012 року № С-00139383, від 11.12.2012 року № С-00140346, від 11.12.2012 року № С-00140344, податкові накладні від 14.01.2013 року № 803, від 31.01.2013 року № 2264, від 15.01.2013 року № 716, від 25.01.2013 року № 1711, від 05.03.2013 року № 360, від 05.03.2013 року № 404, від 03.04..2013 року № 301, від 16.05.2013 року № 525, від 21.05.2013 року № 971, від 29.05.2013 року № 1727, від 05.06.2013 року № 304, від 11.06.2013 року № 856, від 25.07.2013 року № 2387, від 06.09.2013 року № 615, від 16.09.2013 року № 660, від 14.06.2013 року № 1270, від 22.10.2013 року № 2250, від 07.10.2013 року № 605, від 06.12.2013 року № 55, від 06.12.2013 року № 57, від 06.12.2013 року № 56, від 06.12.2013 року № 204, від 19.07.2012 року № 1524, від 30.07.2012 року № 2365, від 25.07.2013 року № 2367, від 05.07.2012 року № 432, від 02.10.2012 року № 184, від 05.11.2012 року № 325, від 13.11.2012 року № 1157, від 09.11.2012 року № 824, від 10.12.2012 року № 754, від 13.12.2012 року № 1222, від 12.12.2012 року № 1081, від 17.12.2012 року № 1547, акти здачі- прийняття робіт (надання послуг) від 13.01.2013 року, від 31.01.2013 року, від 16.01.2013 року, від 14.02.2013 року, від 07.03.2013 року, від 05.04.2013 року, від 13.06.2013 року, від 19.09.2013 року, від 15.10.2013 року, від 06.12.2013 року, від 15.10.2013 року, від 16.11.2012 року, видаткові накладні на комп'ютерні комплектуючі від 29.01.2013 року №С-00001462, від 29.01.2013 року №С-00001462, від 12.03.2013 року №С-00005133, від 22.05.2013 року №С-00010065, від 31.05.2013 року №С-00010868, від 13.06.2013 року №С-00011909, від 31.07.2013 року №С-00015342, від 19.09.2013 року №С-00019290, від 31.10.2013 року №С-0002320, від 22.10.2013 року №С-00022424, від 06.12.2013 року №С-00024386, від 06.12.2013 року №С-00024385, від 26.07.2012 року №С-00123437, від 31.07.2012 року №С-00123912, від 13.07.2012 року №С-00122501, від 09.11.2012 року №С-00133946, від 19.11.2012 року №С-00134639, від 17.12.2012 року №С-00137130, від 17.12.2012 року №С-00132137, від 20.12.2012 року №С-00137438. (т.1 а.с. 25-160), прибуткові накладні №АС-0000027 від 01.08.2012 року, №АС-0000035 від 13.06.2013 року, №АС-0000041 від 31.03.2014 року, №АС-0000044 від 02.08.2013 року, №АС-0000026 від 01.08.2012 року, №АС-0000036 від 01.06.2013 року.
Крім того, придбані у ТзОВ «Стек комп'ютер» комп'ютери та комплектуючі використовуються позивачем у власній діяльності, що підтверджується долученими до справи інвентарними картками обліку основних засобів. (т.1., а.с. 235-247).
Податкові накладні були належним чином зареєстровані.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Стек комп'ютер» з посиланням на відсутність у ПрАТ “ВОПАС” товарно-транспортних накладних на транспортування комп'ютерів з м. Львова до м. Луцька, оскільки комп'ютери бути зібрані з комплектуючих, отриманих від ТзОВ «Стек комп'ютер», на місці знаходження позивача. Крім того, постачання комплектуючих здійснювалось у невеликих кількостях.
Також не беруться судом до уваги посилання відповідача на нереальність здійснення господарських операцій позивачем із ТзОВ «Стек комп'ютер» у зв'язку із отриманням Луцькою ОДПІ від ДПІ у Личаківському районі м. Львова акту №185/22-10/30538300 від 27.11.2013 року « Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Стек комп'ютер» з питань взаємовідносин з контрагентами ПП «Гєлан» за червень 2012 року - лютий 2013 року, ТзОВ «Перітус Альянс» за липень 2013 року, ТзОВ «ТПА Україна» за травень 2013 року та з питань подальшої реалізації товарів, отриманих від ПП «Гєлан» у червні 2012 року - лютому 2013 року, від ТзОВ «Перітус Альянс» у липні 2013 року, від ТзОВ «ТПА Україна» у травні 2013 року», де зазначено, що ТзОВ «Стек комп'ютер» стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», яким констатовано нереальність здійснення господарських відносин між цими контрагентами, що призвело до завищення податкового кредиту ТзОВ «Стек комп'ютер» по операціях з даними суб'єктами господарської діяльності.
Суд зазначає, що податковим органом фактично виявлені порушення в ланцюгу постачальників другої черги без фактичного дослідження реальності господарських операцій позивача.
Вказані операції були належним чином відображені позивачем в податковому та бухгалтерському обліку, а придбані товари прийняті на баланс підприємства.
Також, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що у даному випадку між позивачем та його контрагентом відсутні письмові договори на поставку товарів, оскільки нормами чинного законодавства у взаємовідносинах між суб'єктами господарювання допускається укладення усних договорів, які при їх виконанні породжують для їх учасників аналогічні наслідки, як і письмові.
Також між ПрАТ “ВОПАС” (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (підрядник) 10.12.2012 року та 15.05.2013 року укладено договори підряду № 05/03, № 12/03, відповідно до умов яких підрядник зобов'язався своїми силами і засобами надати роботи по ремонту асфальтобетонного покриття на АС №1 у місті Луцьку, здійснювати зимове утримання території, оплата здійснюється за фактично виконані роботи згідно рахунків виставлених підрядником по актах прийому-здачі робіт.(т.1., а.с.98-99, 215-218).
Виконання вказаних договорів підтверджується виписаними податковими накладними від 08.08.2013 року №4, від 01.08.2013 року №1, від 22.05.2013 року №7, від 30.05.2013 року №12, від 26.06.2013 року №10, від 15.05.2013 року №4, від 18.06.2013 року №7, від 04.07.2013 року №4, від 08.08.2013 року №4, від 04.09.2013 року №4, від 05.08.2013 року №11, від 28.08.2012 року №64, від 29.08.2013 року №76, від 04.09.2013 року №4, від 08.08.2013 року №4, від 01.08.2013 року №1, актами здачі-прийняття робіт від 04.07.2013 року, від 27.06.2013 року, від 04.09.2013 року, від 08.08.2013 року, від 01.08.2013 року, розшифровками податкових зобов'язань в розрізі контрагента ФОП ОСОБА_3, актом прийому виконаних будівельних робіт від 27.07.2013 року.
Вказані роботи у повному об'ємі були виконані, про що не заперечувалося відповідачем і в акті перевірки та і в судовому засіданні.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що у ФОП ОСОБА_3 відповідно до форми 1ДФ в персоналі 6 осіб, і відповідно до декларації про майновий стан та доходи відсутні власні основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби складські приміщення, у зв'язку з чим даний контрагент позивача не міг виконати умови договорів підряду №12/03 від 10.12.2012 року, №05/03 від 15.05.2013 року, оскільки виконання вказаних договорів підряду могло бути забезпечено шляхом укладення договорів субпідряду між ФОП ОСОБА_3 та іншими суб'єктами господарської діяльності, чого не було досліджено працівниками Луцької ОДПІ в процесі проведення перевірки.
Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що до перевірки не було надано форми КБ-2 та КБ-3, оскільки відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.03.2010 року №12/19-2-9-21-2368 типові форми №КБ-2 «ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт», №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Щодо недоліків в актах прийомки-передачі робіт суд зазначає наступне. В укладеному між сторонами договорі підряду чітко визначено, які саме роботи повинні бути виконані та де. В актах прийомки-передачі робіт зазначено вид робіт, який виконано, та зазначено, що вони вчинені на виконання договору підряду. Тобто з вказаних актів можна чітко ідентифікувати, які саме роботи і де проводились, та на виконання чого.
Щодо господарських відносин між позивачем та ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Основою для прийняття висновку про неможливість підтвердження господарських операцій ПрАТ “ВОПАС” з ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4 стало співставлення відомостей в реєстрі податкових накладних, внаслідок чого було встановлено, що позивачем включено у податковий кредит в деклараціях з ПДВ суми податку на додану вартість, які не підтверджені відповідними податковими накладними, а саме: в серпні 2013 року по контрагенту ПП «Євродек-М» суму 5678,34 грн., та в жовтні 2013 року по контрагенту ФОП ОСОБА_4 суму 6362,50 грн.
Вказане твердження спростовується наявним у справі поясненням бухгалтера ПрАТ “ВОПАС”, у якому вказано, що у зв'язку з недосконалою автоматизацією процесу формування звітності по ПДВ при формуванні цієї звітності було допущено механічні помилки, а саме: в серпні 2013 року замість постачальника Приватної фірми «Євродек» (ідентифікаційний податковий номер 217451903174), було вказано Приватне підприємство «Євродек-М» (ідентифікаційний податковий номер 217452003184); в жовтні 2013 року замість постачальника КП ІАЦ «Волиньенергософт» (ідентифікаційний податковий номер 054336103185), вказано ідентифікаційний податковий номер 002601509758 - ФОП ОСОБА_4 (т.2., а.с. 3) Тобто, господарських відносин між ПрАТ “ВОПАС” та ПП «Євродек-М», ФОП ОСОБА_4 не існувало.
З наведеного вбачається, що до контрагентів ПрАТ “ВОПАС” було помилково включено ПП «Євродек-М» та ФОП ОСОБА_4, замість Приватної фірми «Євродек» та КП ІАЦ «Волиньенергософт».
Підставою для відображення вищевказаних операцій з даними контрагентами для позивача були первинні документи. Зокрема, вказане підтверджується, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, податковими накладними №5, №64, №65, №11 від 05.08.2013 року, №64 від 28.08.2013 року, №76 від 29.08.2013 року (т.2., а.с. 4-19)
Зазначені вище операції в повній мірі були належним чином відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.
На підставі документів, складених контрагентами ПрАТ “ВОПАС”, позивачем був сформований податковий кредит відповідних звітних періодів.
На думку суду, всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пунктом 2.4 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”.
Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.
З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.
Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню ТМЦ та послуг у вищевказаних контрагентів, а отже податковий кредит за наслідками цих операцій позивачем сформований правомірно. При цьому ПрАТ “ВОПАС” належно оформлено первинні документи.
Водночас суд встановив, що учасники договірних відносин наділені належною правосуб'єктністю.
З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.
Допущенні порушення, які мали місце у контрагентів позивача у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування витрат та податкового кредиту останнім. Також, вказані взаємовідносини позивачем відображені в податковому та бухгалтерському обліках у встановленому порядку, а за допущені порушення, таким контрагентом, позивач відповідальності не несе.
Суд зазначає, що окремі недоліки допущені при складанні первинних документів, зважаючи на реальність здійснення господарських операцій, з підстав вищевикладених, не спростовують висновків суду зроблених в судовому засіданні.
Протилежного в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та контрагентами.
Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюване податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0003372201 від 02.07.2015 року винесено з порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до повного задоволення.
Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, оскільки адміністративний позов було подано 09.10.2015 року (тобто, після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII), тому на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3697,72 грн., сплачений платіжним дорученням № 2821 від 08.10.2015 року (т.1.,а.с. 2).
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області від 02.07.2015 року №0003372201.
Присудити на користь приватного акціонерного товариства “Волинське обласне підприємство автобусних станцій” за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 3697 гривень 72 копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 16 листопада 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк