12 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів - Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
за участю:
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача Поліщук О.В.
представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року за клопотанням про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Центр захисту дітей «Наші діти», Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5 про повернення малолітньої дитини опікуну,
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом про зобов'язання Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві ДА повернути ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 опікуну (ОСОБА_2) за її зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1.
У вересні 2015 року начальник Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Поліщук О.В. подав до суду клопотання щодо закриття провадження у цивільній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України закрито провадження по вищевказаній цивільній справі.
Справа № 755/13307/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/13890/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що 18.09.2015 представником позивача було подано уточнення позовних вимог, що стосувались зміни предмету та підстав позову, але судом першої інстанції у їх прийнятті було відмовлено.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що набрало законної сили рішення між тими ж самими сторонами про той самий предмет спору.
З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів.
Під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження встановлено, що в липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві ДА повернути їй ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, як опікуну. 17.09.2015 Службою у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві ДА було подано клопотання щодо закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (а. с. 69-71), у зв'язку з тим, що існує рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2013, на підставі якого у задоволенні позові ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві ДА, треті особи: Центр захисту дітей «Наші діти», ОСОБА_5 про повернення малолітньої ОСОБА_6 відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 13.03.2014 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.08.2014 вищевказане рішення першої та ухвала апеляційної інстанцій залишені без змін (а. с. 74-76). 18.09.2015 до початку розгляду справи по суті, представник позивача, через канцелярію суду, подала заяву про уточнення позовних вимог, в якому просила поновити порушене право ОСОБА_2 на здійснення опіки над ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, відновити становище, що існувало до порушення такого права та повернути неповнолітню ОСОБА_6 позивачу (а. с. 65-68). Ухвалою суду першої інстанції у прийнятті зазначеного вище уточнення було відмовлено.
Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, визначені ст. 27 ЦПК України, крім яких позивач у відповідності до положень ч. 2 ст. 31 ЦПК України має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що до початку розгляду справи по суті позивач, може змінити предмет або підставу позову, а суд зобов'язаний прийняти таку заяву та розглянути справу з її урахуванням.
Матеріали справи свідчать, що представник позивача подала до суду уточнення позовних вимог до початку розгляду справи по суті, тобто у строк встановлений діючим процесуальним законодавством, при цьому вимоги, які були висунуті до суду, не співпадали з вимогами розглянутими на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2013.
Суд першої інстанції на вищезгадані обставини уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов до невірного висновку про закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 2 ч. 1 ст. 314 ЦПК України, розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадку скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 307, 311, 314, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: С.Г. Музичко
Н.О. Прокопчук