№2-5303/08
04 грудня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого - судді Коломеєць І.А.
при секретарі Кічік О.М. ,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 08.10.2004р. відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволоділи автомобілем ГАЗ-24 держ.номер Н31-11КІ, який знаходився у його володінні на підставі генеральної довіреності. Не впоравшись з керуванням, відповідачі допустили наїзд на вантажний автомобіль, який був припаркований на вул. Набережно-Корчуватській, внаслідок чого автомобіль ГАЗ-24 зазнав механічних пошкоджень та відновленню не підлягав. За вчинений злочин відповідачі були позбавлені волі і в даний час відбувають покарання у ВТК Черкаської області.
З огляду на викладене та враховуючи, що питання цивільного позову не було вирішено у рамках кримінальної справи, просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідачів солідарно заподіяну йому матеріальну шкоду в сумі 9544 грн.
Крім викладеного просив також стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в сумі 5000грн., яку мотивував тим, що внаслідок неправомірних дій відповідачів він та його сім'я були позбавлені можливості користуватися належним їм автомобілем, який відновленню після ДТП не підлягав. Він був змушений на протязі тривалого часу вирішувати питання відшкодування заподіяної йому шкоди спочатку під час розгляду кримінальної справи, а потім під час цивільного судочинства, витрачаючи на це свій власний та робочий час, що завдавало йому моральних страждань та переживань.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувають покарання у виді позбавлення волі у ВТК №62 Черкаської області . Позовна заява із додатками направлена на їх адресу відповідно до вимог чинного законодавства.
У письмових поясненнях на позов, надісланих на адресу суду, ОСОБА_2 не заперечував фактичних обставин справи та заподіяння позивачу матеріальної шкоди. Не заперечував також необхідності відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 9544 грн. за умови поділу вказаної суми на трьох осіб, які спільно вчинили злочин. Заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 не визнав, зазначивши, що такі вимоги позивач при розгляді кримінальної справи не заявляв.
Письмові пояснення ОСОБА_3 адміністрацією ВТК суду надіслані
не були.
Враховуючи обставини, суд, вислухавши думку позивача, вважав за можливе
розглядати справу заочно, без участі відповідачів, за наявними документами. -
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної та кримінальної справ, суд встановив наступне.
Вироком від 25.08.2005р., яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджені за ст. 289 ч.2 КК України, встановлено, що 08.10.2004р. вони, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись біля будинку № 90 по вул. Набережно-Корчуватській незаконно заволоділи автомобілем ГАЗ-24 держ.номер Н31-11 КІ, який відповідно до генеральної довіреності знаходився у повному користуванні та володінні ОСОБА_1 Проїхавши на вказаному автомобілі приблизно 200м, вони потрапили у ДТП, зіткнувшись з припаркованим на узбіччі дороги біля будинку № 80 по вул. Набережно-Корчуватській вантажним автомобілем, внаслідок чого автомобіль ГАЗ-24 був пошкоджений ( а.с. 3-5).
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 22.12.2005р. вирок Голосивського
районного суду від 25.08.2005р. був скасований в частині призначення покарання
ОСОБА_3, винність засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3.у
незаконному заволодінні автомобілем ГАЗ-24 та його пошкодження у ДТП
спростована не була (а.с. 6-7).
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3 є належними відповідачами у справі, оскільки їх ди знаходяться у прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
15 10.2004р. постановою слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Золотарем Ю.О. ОСОБА_1 був визнаний цивільним позивачем на суму
13500 грн.
В судових засіданнях під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України визнали в повному обсязі та не заперечували обставин справи і розміру
цивільного позову.
Відповідно до висновку № 336 судової автотоварознавчої експертизи від 12.08.2005р. вартість автомобіля ГАЗ-24 держ.номер НОМЕР_1 становила 9544 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та
іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що у своїх письмових поясненнях на позов ОСОБА_2 не заперечує проти відшкодування позивачу завданої йому внаслідок злочину матеріальної шкоди в сумі 9544 грн., суд вважав за можливе позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяної позивачу матеріальної шкоди в сумі 9544 грн. задовольнити в повному обсязі.
Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що злочинними діями відповідачів ОСОБА_1 дійсно була завдана така шкода, оскільки йому та його сім'ї були заподіяні незручності в зв'язку з відсутністю можливості користуватися власним транспортним засобом, що призвело до вимушених змін у житті, порушення особистих планів, психологічних страждань, пов'язаних з вирішенням питання відшкодування завданої шкоди спочатку при розгляді кримінальної а потім цивільної справ. З огляду на викладене, враховуючи суть позовних вимог, та обставини справ, суд вважає, що у відшкодування заподіяної моральної шкоди з відповідачів на користь
позивача слід солідарно стягнути 3000грн., у решті вимог в цій частині слід відмовити, оскільки позивач зазначив завищену суму і не довів її належним чином.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави стягуються державне мито в сумі 95 грн. по позовним вимогам по відшкодуванню матеріальної шкоди, 8 грн. 50 коп. по позовним вимогам по відшкодуванню моральної шкоди та судовий збір в сумі 30 грн., що підлягали сплаті за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, ст. ст. 1166, 1167, 1190 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. № 6 (з наступними змінами) та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Фурманка Уманського району Черкаської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Фурманка Уманського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 9544грн., у відшкодування моральної шкоди 3000грн., всього стягнути 12544( дванадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. У решті вимог по відшкодуванню моральної шкоди - відмовити.
Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фурманка Уманського району Черкаської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Фурманка Уманського району Черкаської області на користь держави державне мито в сумі 133 грн. 50 коп. (сто тридцять три грн. 50 коп.).
Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ними копії рішення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.