Справа № 694/1762/15-ц Провадження №6/694/105/15
23.10.2015 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді Сакун Д.І.,
при секретарі - Матвієнко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,
Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України, вказуючи що на виконанні знаходиться виконавче провадження № 685-1/15 від 22.09.2015 року відносно боржника ОСОБА_2 про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» залишку заборгованості за кредитом у сумі 6030,89грн., суми заборгованості по відсотках 35380,34грн, пені 78074,98грн., штрафу 5974,31грн, витрат пов'язаних з вчиненням виконавчого напису 1700,00грн, а всього стягнення на загальну суму 127160,52грн. Боржник ігнорує вимоги державного виконавця, до відділу ДВС не з'являється, заборгованість не погашає. Боржник, за адресою, вказаною у виконавчому документі не проживає та не зареєстрований, жодним майном, на яке можна звернути стягнення не володіє. У звязку з цим державний виконавець просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_2
В судове засідання державний виконавець не з'явився, подання просив розглянути без його участі.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Зокрема п. 2 ст. 5 зазначеного Закону передбачає, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянинові України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Так, п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Зміст і форму подання державного виконавця визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5. Ця Інструкція містить окремий розділ XI «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона вїзду в Україну», який передбачає, що подання державного виконавця при зверненні до суду у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням повинно містити: а) найменування суду, до якого направляється подання; б) реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; в) реквізити виконавчого провадження; г)прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); Ґ) підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон, суб'єкт подання не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон.
Як вбачається з матеріалів подання, боржник не одержував пропозиції добровільно виконати виконавчий документ, оскільки, згідно з довідкою виконавчого комітету Богачівської сільської ради від 28 вересня 2015 року,в с. Богачівка не проживає та не зареєстрований. Місце проживання боржника державний виконавець не встановив. Розшук боржника не проводився. Тобто заходи щодо встановлення його місця знаходження, у тому числі оголошення у розшук виконавцем не проводились. Як наслідок, відсутні дані того, що боржник був належним чином обізнаний про відкриття відносно нього виконавчого провадження, має можливість виконати рішення, однак свідомо не вчиняє дій з виконання.
Крім того, матеріали подання не містять даних про повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду.
Також не зазначено у чому конкретно виявилось ухилення боржника від виконання рішення..
Під поняттям «ухилення від виконання зобовязань, покладених на боржника рішенням» належить розуміти будь-які свідомі дії чи бездіяльність, спрямовані на невиконання обовязку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обовязок у боржника є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього обєктивні обставини (аналіз Верховним Судом України судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, пункт 11.2).
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Як вбачається з подання державного виконавця таке обґрунтування відсутнє.
Більш того, матеріали подання містять інформаційну довідку з реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої у власності боржника наявне нерухоме майно.
Відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань та відомостей про обізнаність боржника за наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання є підставою для відмови у задоволенні подання.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання у зв'язку із його необґрунтованістю.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 Цивільного Процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд
у задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Д.І. Сакун