21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 487/1438/14-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Агєєва Л.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови,-
В лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі ІДАБК) про скасування постанови ІДАБК №14 від 27 січня 2014 року.
Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправною та скасував постанову ІДАБК №14 від 27 січня 2014 року.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ІДАБК подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до направлення №44 від 13 січня 2014 року у строк з 14 січня 2014 року по 20 січня 2014 року співробітниками ІДАБК було проведено позапланову перевірку на об'єкті: автомийки по АДРЕСА_1, яка експлуатується ТОВ "Торговий комплекс Меркурій", директором в якому є позивач.
За наслідками проведеної перевірки ІДАБК було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 січня 2014 року.
Згідно даного акту ІДАБК виявлено порушення ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: об'єкт "Громадський будинок "Нежитлові приміщення автомийки" площею 209,0 кв.м. працює без прийняття в експлуатацію.
На підставі вказаного акту перевірки та в зв'язку з виявленими порушеннями ІДАБК було прийнято постанову №14 від 27 січня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Прийняття вказаної постанови і стало підставою для звернення ОСОБА_2 з позовом до суду.
Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та вважав, що постанова є протиправною та такою, що повинна бути скасована.
Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає його правильним з огляду на наступне.
Так, приймаючи спірну постанову, ІДАБК вважало, що об'єкт "Громадський будинок "Нежитлові приміщення автомийки" площею 209,0 кв.м. експлуатуються без прийняття в установленому порядку в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року була залишена без змін, по справі №814/343/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс" Меркурій" було встановлено, зокрема, що комплекс для мийки автомобілів та відпочинку по АДРЕСА_1 було введено до експлуатації актом державної технічної комісії про введення до експлуатації раніше побудованих об'єктів від 24 травня 2006 року, в склад якого входило приміщення мийки №1-1 у літ.У загальною площею 209 кв.м.. Враховуючі рішення виконкому Миколаївської міської ради №1069 від 26 травня 2006 року "Про затвердження акта державної технічної комісії про введення в експлуатацію комплексу для мийки автомобілів та відпочинку по АДРЕСА_1", було прийнято рішення №979 від 26 травня 2006 року про оформлення права власності, та на його підставі видано свідоцтво про право власності від 05 червня 2006 року на нежитловий об'єкт (комплекс для мийки автомобілів та відпочинку).
Пізніше, більшість приміщень вищевказаного нежитлового об'єкту, відповідно до рішень виконкому Миколаївської міської ради було виділено у окремі адреси. За старою адресою залишилося лише приміщення мийки №1-1 у літ.У площею 209 кв.м. Це підтверджує свідоцтво про право власності від 11 грудня 2012 року, видане на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 21 листопада 2012 року за №1291.
Отже, в зв'язку з тим, що рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1069 від 26 травня 2006 року не скасовувалось, а приміщення мийки №1-1 у літ.У загальною площею 209 кв.м. не реконструювалося та не змінювало цільове призначення, повторне ж введення до експлуатації цього приміщення є таким, що не передбачено чинним законодавством, тому суди дійшли висновку, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий комплекс" Меркурій" правопорушення в сфері містобудівної діяльності відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи наведені положення статті 72 КАС України та приймаючи до уваги встановлення судовим рішенням того факту, що вищезазначені приміщення належним чином введені в експлуатацію, колегія суддів приходить до висновку, що постанова ІДАБК № 14 від 27 січня 2014 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки усі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством, були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
Доводи, викладені у апеляційній сказі, були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: Л.Є Зуєва О.А. Шевчук