07 жовтня 2015 року м. Львів № 876/2080/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.
представника позивача: Медвідь А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
13.11.2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеграл» (надалі ТзОВ «Інтеграл») звернувся в суд із позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2012 року № 0000512210.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року позов задоволено.
Не погодившись із даною постановою, апелянт Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.
Представник позивача Медвідь А.Б. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, в період з 15.06.2012 року по 21.06.2012 року податковий орган провів документальну виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Інтеграл» щодо дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року.
За результатами перевірки складено акт № 2555/22-10/22604135 від 04.07.2012 року яким встановлено порушення:
- п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2012 року на суму 17543 грн.
Дане порушення на думку податкового органу полягає у тому, що постачальники ТзОВ «Інтеграл» порушили порядок заповнення податкових накладних на підставі яких позивач безпідставно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000512210 від 19.07.2012 року форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 21 928,80 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов Генерального договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 27122011 від 27.12.2012 р. який укладений між ТзОВ «Інтеграл» ( Клієнт ) та ДП «Інтегровані логістичні системи» (експедитор) та на підтвердження відповідних господарських операцій експедитором за договором були складені податкові накладні № 353 від 01.03.2012 р., № 350 від 02.03.2012 р., № 368 від 12.03.2012 р., № 412 від 16.03.2012 р., № 424 від 22.03.2012 р., № 425 від 22.03.2012 р., у яких заповнено всі графи накладних, в тому числі і щодо номенклатури послуг продавця.
Порядок заповнення даних граф та зміст інформації про послуги не суперечить вимогам ст.201 розділу 5 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», ст.316 Господарського кодексу України, ст. 920 Цивільного кодексу України які регулюють правовідносини щодо транспортного експедирування.
Як видно з матеріалів справи, на перевірку були надані позивачем податковому органу всі первинні документи які необхідні для підтвердження господарських операцій, про що свідчить акт перевірки.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в ході перевірки податковий орган ознайомився із даними первинними документами позивача проте помилково, вказав в акті перевірки щодо невідповідності накладних нормам закону. Оскільки, наявність незначних недоліків ( номенклатура товарів /послуг продавця» зазначено послугу не у відповідності до ДКПП ) у заповненні податкових накладних одержаних позивачем від постачальника не є підставою для висновку про протиправність віднесення понесених покупцем витрат по податковому кредиту та про обґрунтованість рішення податкового органу щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму - 21928 грн. 80 коп. Податковий орган не взяв до уваги ту обставину, що відповідальність за правильність виписання податкової накладної покладено не на покупця а на продавця.
За таких обставин, апеляційний суд вважає що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, висновки податкового органу викладені в акті перевірки від 04.07.2012 р. № 2555/22-10/22604135 щодо заниження позивачем податку на додану вартість за березень 2012 р. на суму - 17543 грн. є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012 р. № 0000512210 є протиправним яке слід скасувати. На момент проведення перевірки позивача податковим органом встановлено, що суми податку попередньо включені до податкового кредиту відповідають сумам зазначених у податкових накладних тому, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки у заповненні.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бутизаконним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідност.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року у справі за № 2а-1970/3873/12 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель