Справа: № 825/2734/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Дяков В.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
22 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» про стягнення заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 38 819 грн. 10 коп., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в як ому виразив прохання зобов'язати відповідача сплатити вказану заборгованість.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» зобов'язане сплачувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки даний обов'язок покладається на нього чинним законодавством. Так як сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 38 819,10 грн. не погашена, вона підлягає стягненню з відповідача.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ДП «Чернігівська механізована колона» ПАТ «Київсільелектро» (код ЄДРПОУ - 22819893) перебуває на обліку в УПФУ в м. Чернігові, як платник страхових внесків з 28.01.1991 за реєстраційним №0329, що підтверджується довідкою від 25.06.2015 №15277/02 (а.с. 8).
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працювали громадяни, яким призначена пенсія на підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 38 819,10 грн., яка відповідачем в добровільному порядку не сплачена.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Згідно п. 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно п. 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства позивачем були надіслані відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно даних розрахунків розмір заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій відповідача становить 38 819,10 грн.
Таким чином, враховуючи те, що на час розгляду справи в суді першої інстанції та судом апеляційної інстанції борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 38 819,10 грн. не погашений, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.