13 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (далі - ПАТ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року у справі за позовом ПАТ до Дніпродзержинської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 червня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ПАТ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, що регулюють відносини формування платником податку податкового кредиту та податкових зобов'язань, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 20 листопада 2014 року (справа № К/800/10348/14).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішенні, наданому для порівняння, йдеться про застосування норм податкового законодавства, які регулюють відносини щодо підстав і порядку обрахування та сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а також права на віднесення сум цього податку до податкового кредиту. Зі змісту цих рішень випливає, що в основі того чи того правозастосування лежать відмінні між собою фактичні обставини (різна доказова база), які зумовили відповідне трактування і застосування зазначених норм права й ухвалення судових рішень, які за юридичним значенням не можна визнати неоднаковими.
Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Оскільки заява ПАТ є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Дніпродзержинської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: І.Л. Самсін
О.О. Терлецький