2 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Харкові (далі - ПАТ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року у справі за позовом ПАТ до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіної Ірини Георгіївни, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій», приватне підприємство «Ефективні торгові операції», арбітражний керуючий ОСОБА_5, про визнання протиправними дій,
установила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 червня 2015 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року про відмову в задоволенні позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ПАТ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей частини другої статті 9, частини сьомої статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), що, на думку заявника, підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 15 травня 2012 року у справі № 19/22-10 і 17 червня 2015 року у справі № 910/24037-14 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 листопада 2014 року у справі № К/800/743/14.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Як убачається зі змісту заяви, тексту судових рішень у справі, в якій оспорюється, суд касаційної інстанції потрактував положення Закону № 1952-IV, які регулюють відносини припинення обтяження на нерухоме майно, і дійшов висновку, що скасування реєстрації обтяження на заставне майно проведено відповідно до положень цього Закону. У відповідь на доводи заявника, аналогічні зазначеним у заяві, суд мотивував також незгоду з ними, зокрема, щодо здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом стосовно заставного майна, яке знаходиться за межами нотаріального округу цього нотаріуса, можливості проведення цих дій на підставі рішення суду у справі про банкрутство, яке, як стверджував заявник, не містить конкретної вимоги щодо зняття обтяжень із заставного майна та порядкового номера обтяження, а також без згоди заявника.
У рішеннях, наданих для порівняння, правові висновки суду касаційної інстанції також певним чином стосувалися правильності припинення обтяження на майно. Але в них немає правових суджень стосовно оспореного правозастосування, що ґрунтуються на фактичних обставинах в обсязі та за змістом, схожих (подібних) до тих, які зумовили застосування положень Закону № 1952-IV в оскарженому рішенні.
З наведеного випливає, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені за інших фактичних обставин, а тому не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і у зв'язку з цим унеможливлюють відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Харкові приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіної Ірини Георгіївни, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій», приватне підприємство «Ефективні торгові операції», арбітражний керуючий ОСОБА_5, про визнання протиправними дій для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Б. Прокопенко
О.О. Терлецький