копія
20 жовтня 2015 р. Справа №818/3488/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3488/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Сумихімпром») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 17.09.2015 року №0002142207 про збільшення ПАТ "Сумихімпром" грошового зобов'язання з податку на додану вартість. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 61489,50 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.
Так, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Енергомашсервіс», ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013», ТОВ «Слав Реагент» за період лютий 2015 року, згідно акту №2179/2207/05766356/185 від 04.09.2015 року ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість за лютий 2015 року на суму ПДВ 40993 грн., а саме по господарським операціям з ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» на суму ПДВ 40993 грн. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 17 вересня 2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002142207 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 61489,50 грн.
На переконання позивача, висновки ДПІ у м. Сумах про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарські операції з ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» є реальними, товари фактично отримані, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договорами, видатковими та податковими накладними, документами про оплату та ін.
Враховуючи наявність всіх необхідних документів, позивач вважає, що ПАТ «Сумихімпром» має право на відображення указаних господарських операцій у податковому обліку, зокрема формувати податковий кредит при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
З вищевикладених підстав, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях (а.с.85-93)
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ПАТ «Сумихімпром», виходячи з наступного:
Судом встановлено, що на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу на проведення перевірки від 21.08.2015р. №903, головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Сумихімпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Енергомашсервіс», ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013», ТОВ «Слав Реагент» за період лютий 2015 року.
За результатами перевірки був складений акт № 2179/2207/05766356/185 від 04.09.2015р. (а.с.13-22), згідно якого ДПІ у м.Сумах дійшла висновку про порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість за лютий 2015 року на суму ПДВ 40993 грн. по господарським опепаціям з ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013».
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 17 вересня 2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (а.с.11) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 61489,50 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 40993,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 20496,50 грн.
Правовою підставою для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що придбання товарів ПАТ "Сумихімпром" у ТОВ "Укрхіммашкомплект-2013" за лютий 2015р. неможливо підтвердити, так як даний товар не прослідковується у відповідності до ланцюгів постачання. Таким чином, відповідач вважає, що реальність здійснення господарської операції є непідтвердженою.
Зокрема, щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» відповідач посилається на інформацію з бази даних ДПІ у м. Сумах (письмових доказів відповідачем до суду не надано), яка нібито свідчить, що придбання товарів ПАТ «Сумихімпром» у ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» за лютий 2015 року неможливо підтвердити.
Слід зазначити, що будь-яких письмових доказів, окрім заперечення, відповідачем до матеріалів справи не було надано.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.
Порядок оподаткування податком на додану вартість та підстави формування податкового кредиту визначається Податковим кодексом України.
Так, податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 17.04.2014 року з ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» укладено договір поставки №27/0012 (а.с.23-25)
На підтвердження факту поставки товару від ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» позивачем було надано копії відповідного договору, видаткові накладні, накладні на вантаж, накладні на переміщення, паспорти якості (а.с.26-62). Факт оплати вказаних послуг підтверджується платіжними дорученнями, на суму виконаних поставок ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» виписані податкові накладні .
Враховуючи наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку, на переконання суду, позивачем підтверджено, що господарські операції з поставки товарів між ПАТ «Сумихімпром» і ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.
Посилання відповідача на те, що придбання товару позивачем у ТОВ «Укрхіммашкомплект-2013» неможливо підтвердити, так як даний товар не прослідковується у відповідності до ланцюгів постачання, є необґрунтованим, оскільки дана обставина не може впливати на правомірність формування позивачем податкового кредиту за відповідними господарськими операціями.
Податковий кодекс України не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу та не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем. Сума ПДВ, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Позивач не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій своїх контрагентів з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 17.09.2015р. №0002142207, відповідно до якого позивачу було збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 61489,50 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 40993,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 20496,50 грн., є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 17.09.2015 року №0002142207 про збільшення ПАТ "Сумихімпром" грошового зобов'язання з податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 61489,50 грн.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, ЄДРПОУ 05766356) суму судового збору в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець
Повний текст постанови виготовлено 26.10.2015 року.