Справа № 11-843/11 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвська Є.П.
Доповідач : Данко В. В.
16 вересня 2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ДанкаВ.В.,
суддів Волинця М.М., Стельмаха І.О.,
при секретарі Кирилезі Ю.С.,
з участю прокурора Нижника М.Т.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України за апеляцією державного обвинувача Шолопи Р.В. на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 07 липня 2011 року,
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07 липня 2011 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець, м. Самбір Львівської області, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений /на утриманні має сина ІНФОРМАЦІЯ_3/, не працюючий, не судимий відповідно до ст.89 КК України, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4
засуджений за ч.2 ст.307 КК України із застосування ст.ст.69, 69-1 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
за ч.1 ст.309 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено один рік шість місяці позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 04 квітня 2011 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 -взяття під варту - залишено без змін.
Вирішено питання з речовими доказами по справі у відповідності до ст.81 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області 281 грн. 40 коп. за проведення експертиз в справі.
Постанову від 04 квітня 2011 року про накладення арешту на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 скасовано.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він в другій декаді березня 2011 року біля залізничного вокзалу в м. Самбір Львівської області незаконно придбав медичний шприц наповнений 4,5 мл. опієм ацетильованим, який є наркотичним засобом, для особистого вживання, та сховав в під"їзді одному з будинків по вул. В.Великого у м. Самборі Львівської області. 22 березня 2011 року ОСОБА_2 незаконно придбаний наркотичний засіб в шприці забрав зі схову та автомобілем разом з ОСОБА_3 та невстановленою досудовим слідством особою на ім"я Руслан перевозив з м. Самбора в напрямок м. Львова. За межами м. Самбора Руслан автомобіль зупинив і він /ОСОБА_2І./ збув ОСОБА_3 та невстановленій досудовим слідством особі Руслану по 1 мл. наркотичного засобу, а залишок 1,5 мл. наркотичного засобу в медичному шприці автомобілем доставили у м. Львів, де на вул. Городоцькій ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який мав медичний шприц з залишком наркотичного засобу при собі, вийшли з автомобіля та пішли в напрямку ресторану "Дружба", але поряд з рестораном обоє були затримані працівниками міліції, які виявили та вилучили у ОСОБА_2 наркотичний засіб.
На вирок суду Державний обвинувач Шолопа Р.В. подав апеляцію, в якій просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 07 липня 2011 року скасувати в частині призначеної міри покарання у зв'язку із м"якістю, невідповідністю тяжкості вчиненого злочину особі засудженого та постановити новий вирок, обравши ОСОБА_2 більш суворе покарання за ч.2 ст. 307 КК України 5 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 309 КК України 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання 5 років позбавлення волі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що, обираючи ОСОБА_2 покарання, суд в повній мірі не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину; при призначенні покарання суд застосував вимоги ст. 69 КК України, при цьому жодним чином не вказав на пом"якшуючі обставини, які визнані як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення апеляції державного обвинувача, думки засудженого та його захисника про залишення апеляції прокурора без задоволення, провівши у справі судове слідство щодо частин вироку, законність і обґрунтованість яких оскаржено в апеляції, обговоривши наведені в апеляції доводи й дослідивши матеріали справи в межах, визначених у попередньому засіданні, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України. Доведеність вини та кваліфікація дій засуджених ніким не оспорюється.
Колегія суддів вважає, що призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції правильно застосував кримінальний закон, і призначене засудженому покарання відповідає тяжкості злочинів та особі засудженого та з врахуванням пом'якшуючих обставин.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного й обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Необґрунтованим є покликання в апеляції державного обвинувача на те, що при призначенні покарання суд застосував вимоги ст.69 КК України, при цьому жодним чином не вказав на пом"якшуючі обставини, які визнані як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину. Так судом враховано те, що ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, має на утриманні батьків похилого віку.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_2 покарання слід залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України,
ухвалила:
Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 07 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.
Судді: Данко В.В. Волинець М.М. Стельмах І.О.
Оригінал ухвали.