Справа № 761/22258/15-ц
Провадження №2/761/8041/2015
01 жовтня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.,
при секретарі: Кріт І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, -
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.
Позов мотивовано тим, що 17 січня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 1/15/NP/0033 (надалі - Договір). На виконання умов вказаного Договору 17 січня 2014 року позивачем було внесено на вкладний рахунок 31 000 грн. 00 коп.
Разом з тим, по закінченню строку дії Договору, а саме - 18 січня 2015 року, позивач звернувся до адміністрації відповідача з проханням повернути належну йому суму банківського вкладу, однак йому повідомили про наявність у відповідача тимчасових проблем, у зв'язку з якими останній не має можливості виконати умови Договору. Крім того, 24 та 27 липня 2015 року позивачем знову були подані відповідачу заява та вимога про повернення належних йому грошових коштів, але станом на день подання позову до суду відповідач належні кошти позивачу так і не повернув.
На підставі зазначеного, позивач вважає дані дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права як споживача та умови укладеного між сторонами Договору, а тому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечував, суд на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Так, у судовому засіданні достовірно встановлено, що 17 січня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» укладено Договорі строкового банківського вкладу (депозиту) - «Новорічний подарунок» № 1/15/NP/0033 (а.с. 6-7), відповідно до умов п.п. 1.1., 1.1.1., 1.2 якого банк приймає від вкладника грошові кошти у сумі 31 000 грн. 00 коп. та обліковує вказану суму на вкладному рахунку в гривнях № НОМЕР_1 в ПАТ «АКБ «Капітал», Відділення № 15 у м. Костянтинівка, строком на 12 місяців +1 день, з остаточним поверненням вкладу зі сплином строку, кінцевою датою якого є 18 січня 2015 року. Також, відповідно до п.п. 1.1.2 Договору відповідач зобов'язався нараховувати проценти на суму вкладу з розрахунку 19,75 % річних.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором виконала належним чином, що підтверджується квитанцією № TR.286181.1229.9 від 17 січня 2014 року (а.с. 8).
При цьому, зі змісту позовної заяви, пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, та матеріалів справи у судовому засіданні встановлено, що після закінчення строку дії Договору, 18 січня, 24 та 27 липня 2015 року позивач звертався до відповідача з заявами про повернення (видачу) належної йому суми вкладу у розмірі 31 000 грн. 00 коп. (а.с. 9-10). Однак, відповідач вимогу позивача про повернення вкладу не виконав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні та що є загальновідомою обставиною, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до категорії неплатоспроможних» від 20 липня 2015 року № 466/БТ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) 20 липня 2015 року прийнято рішення № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал», згідно з яким з 21 липня 2015 року в ПАТ «АКБ «Капітал» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал».
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.
Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
При цьому, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Так, відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.
При цьому, п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону визначено, що обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відтак, у зв'язку із застосуванням спеціальних механізмів врегулювання правовідносин та прав позивача із банком, щодо подальшої діяльності якого прийнято рішення про виведення його з ринку, застосуванню підлягає Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Інші правові норми, зокрема положення ЦК України про зобов'язання, можуть бути застосовані, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Крім того, не залежно від того звертався позивач щодо отримання сум вкладу до чи після запровадження тимчасової адміністрації банку, повернення вкладу здійснюється за зазначеною вище процедурою.
Отже, оскільки з 21 липня 2015 року в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» запроваджено тимчасову адміністрацію, а строк дії Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, закінчився 19 січня 2015 року, позивач має право отримати належну йому суму банківського вкладу виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 1058, 1074 ЦК України, ст.ст. 26, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 294, 296 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
Суддя: