Справа №760/18256/15-а
2-а-653/15
08 жовтня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Коробенко С.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про зобов'язання скасувати постанову державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 09 грудня 2014 року ВП №45476268 про повернення виконавчого документа, здійснити заходи примусового виконання рішення, по виконанню судового наказу Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2011 року.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права, свободи, чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності осіб.
Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
З матеріалів справи вбачається, що судове рішення ухвалене саме в порядку цивільного судочинства, тому оскарження дій державних виконавців під час примусового виконання рішень прийнятих в порядку цивільного судочинства має відбуватися в порядку ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на те, що заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 109, 181 КАС України, ст. 383 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за позовом до Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: