Справа: № 825/1439/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
12 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Вівдиченко Т.Р., Гром Л.М. Доценку О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_5 до Менської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 91) в особі начальника Голуба Тараса Григоровича про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Менської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 91) в особі начальника Голуба Т.Г., у якому просив:
- визнати неправомірними рішення відповідача від 17.03.2015 року та від 16.04.2015 року, якими було відмовлено у застосуванні відносно позивача пільги, передбаченої статтями 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України;
- зобов'язати відповідача провести повторний розгляд особи позивача на пільговій комісії з позитивним результатом та замінити режим відбування покарання більш м'яким, згідно статей 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України і перевести до дільниці соціальної реабілітації.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року закрито провадження у справі, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та роз'яснено позивачу, що він має право звернутися до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
В апеляційній скарзі про скасування ухвали ОСОБА_5 посилається на неповне дослідження судом першої інстанції доказів у справі, а також неповне з'ясування обставин, які посприяли адміністрації ВК № 91 Чернігівської області неправомірному винесенню рішення стосовно позивача згідно статей 100, 101 КВК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта в режимі відео конференції, представника відповідача, який з'явився у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що розв'язання питань щодо переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк стосується виконання вироку суду, та відповідно до розділу VIII Кримінального процесуального кодексу України, є однією із стадій кримінального процесу, у зв'язку з чим їх належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається з матеріалів справи, а також зазначено позивачем у судовому засіданні, вимогами даного позову є:
- правомірність винесення колегіальних рішень комісією ВК №91 від 17.03.2015 року та від 16.04.2015 року, дотримання порядку їх винесення та оформлення;
- зобов'язання відповідача провести повторний розгляд особи позивача на пільговій комісії з позитивним результатом та замінити режим відбування покарання більш м'яким, згідно статей 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України і перевести до дільниці соціальної реабілітації.
Вказані вимоги торкаються процедурних порушень, які на думку позивача, мали місце при розгляді комісією його клопотання стосовно застосування щодо нього пільг, передбачених статтями 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України.
З огляду на це висновок суду першої інстанції, що розв'язання зазначених питань стосується виконання вироку суду, та відповідно до розділу VIII Кримінального процесуального кодексу України, є однією із стадій кримінального процесу і, у зв'язку з чим їх належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, є помилковим, оскільки питання оскарження процедурних порушень при винесенні рішень комісії по розгляду питань застосування до засуджених пільг установи виконання покарань повинні перевірятись в порядку адміністративного судочинства з метою надання належної оцінки дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року скасувати та направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Судді:
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.