"07" жовтня 2015 р. Справа № 917/1143/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників сторін:
позивача:
ОСОБА_1- керівник (особисто), розпорядження №21 від 08.02.2006 р.,
ОСОБА_2 за довіреністю №01/03/07/1727 від 22.09.2015 р.
ОСОБА_3 за довіреністю №01/03/07/1349 від 05.08.2015 р.
відповідача:
ОСОБА_4 за довіреністю №01/4503 від 16.09.2015 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. № 4349П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.08.2015 р. у справі № 917/1143/15
за позовом Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому, м. Полтава
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава
про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/66-рш від 28.04.2015 р.
В червні 2015 р. р Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/66-рш від 28.04.2015 р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.08.2015 р. (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/66-рш від 28.04.2015 р. Стягнуто з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому 1218,00 грн. судового збору.
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 12, 13, 48, 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» та норм процесуального права.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 23.09.2015 р.
Позивач 04.09.2015 р. надав за вх. № 12670 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.
У судовому засіданні 23.09.2015 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 07.10.2015 р.
05.10.2015 р. за вх. № 13796 відповідачем надані пояснення до апеляційної скарги в обґрунтування своїх вимог.
07.10.2015 р. За вх. № 13917 позивачем надані письмові пояснення щодо будівництва житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 8а.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Полтавської області від 10.08.2015 р. у даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням 20 сесії 6 скликання Полтавської міської ради від 16.03.2012 р. "Про наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для почергового будівництва соціальних багатоквартирних житлових будинків по вул. Героїв Сталінграду, 4, 8-а, 8-б", Управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Героїв Сталінграду орієнтовною площею 0,6187 га (І черга), 0,3580 га (II черга), 0,4733га (ІІІ черга) для почергового будівництва соціальних багатоквартирних житлових будинків за рахунок міських земель зі знесенням будівель по вул. Героїв Сталінграду, 14, які є комунальною власністю міста.
Інвестором будівництва житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 8а виступили ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал СМ" (договір про інвестування будівництва об'єкта капітального будівництва № 49-юр/12 від 30.03.2012 року) на квартири з 1 по 49 та ТОВ "Фінансова компанія "Власний Дім" (договір про фінансування будівництва та спорудженні житла № 01/09/13 від 12.09.2013 р.) на квартири з 1 по 6 та з 50 по 112.
06.08.2012 р. між Управлінням капітального будівництва Полтавського міськвиконкому (замовник) та Полтавською районною міжгосподарською будівельною організацією "Райагробуд" укладено Договір про закупівлю робіт № 107-юр/12 на будівництво соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 8-а (І черга), ціна договору відповідно визначена у розмірі 26 230,080 тис. грн., остаточна ціна визначається після введення об'єкту по декларації про готовність об'єкта до експлуатації шляхом укладення додаткової угоди після кожної зміни.
20.10.2014 р. між Управлінням капітального будівництва Полтавського міськвиконкому (замовник) та Полтавською районною міжгосподарською будівельною організацією "Райагробуд" укладено Договір про закупівлю робіт № 77-юр/14 на будівництво соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 8-а (І черга), ціна договору відповідно визначена у розмірі 3 860,080 тис. грн.
Підставою порушення адміністративною колегією територіального відділення справи № 01-02-50/177-2014 послугувала колективна заява вх. № 01/82-кол від 15.10.2014 р. власників квартир будинку № 8а по вул. Героїв Сталінграду в м. Полтава щодо можливої наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому щодо не здачі в експлуатацію даного будинку у встановлені терміни, а саме : у IV кварталі 2013 року (див. розпорядження від 09.11.2014 р. № 01/183-р про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, том справи 2, а.с. 68-70).
За результатами розгляду матеріалів справи № 01-02-50/177-2014 та відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48 та ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пункту 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р. № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, пункту 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 р. за № 90/299 зі змінами та доповненнями, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 01/66-рш від 28 квітня 2015 року (том справи 1, а.с. 98-106), яким:
1. визнано, що за результатами досліджень ринку послуг з будівництва соціального житла в м. Полтава у 2012 р. - поточному періоді 2015 року, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради займало та продовжує займати монопольне (домінуюче) становище на зазначеному ринку в м. Полтава з часткою на ринку 100%;
2. визнано дії Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо включення витрат на оплату послуг (робіт), що стосуються будівництва 2-х житлових будинків, а саме по вул. Героїв Сталінграду № 4 та 8б в м. Полтава, у вартість будівництва соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду № 8а, та, як результат, завищення вартості будівництва 1 кв.м. соціального багатоквартирного житлового будинку № 8а по вул. Героїв Сталінграду в м. Полтава, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг будівництва соціального житла у м. Полтава, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
3. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зазначене у пункті 2 цього рішення на Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради накладено штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень;
4. зобов'язано Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради вжити заходи щодо повернення завищеної вартості 1 кв.м. житла у будинку № 8а по вул. Героїв Сталінграду в м. Полтава власникам квартир у ньому та недопущення стягнення завищеної вартості 1 кв.м. житла у вказаному будинку при його реалізації у подальшому.
Рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.04.2015 року № 01/66-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 01-02-50/177-2014 направлено відповідачу супровідним листом за № 01/1877 від 30.04.2015 р. і отримано 05.05.2015 р..
Не погодившись із вказаним рішенням, 03.06.2015 р. (у межах двомісячного строку та в порядку, передбаченому частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції") Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради звернулося до Господарського суду Полтавської області з даним позовом з вимогою про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/66-рш від 28.04.2015 р..
В обґрунтування підстав позову Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради посилається на наступне :
1. відповідачем неправомірно (з порушенням затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку) зроблено висновок про те, що Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради займало та продовжує займати монопольне становище на ринку послуг з будівництва соціального житла з часткою 100%, оскільки :
- позивач не надає послуг з будівництва житла за бюджетні кошти, як то передбачено Законом України "Про житловий фонд соціального призначення", а тому товарні межі ринку за оспорюваним рішенням відповідача визначені неправомірно,
- при визначенні територіальних меж ринку відповідачем не враховано те, що участь у Фонді фінансування будівництва зазначених житлових об'єктів протягом 2012-2014 років брали участь не лише мешканці м. Полтава,
- з огляду на дату декларації про готовність об'єкта до експлуатації (том справи 1, а.с. 26-29) -об'єкт "Будівництво соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 8-а, І черга" - 07.11.2014 р. - часові межі ринку визначено неправильно,
- висновок щодо відсутності конкуренції на ринку, що досліджується, не доведено відповідачем,
2. відповідачем неправильно зроблено висновок щодо завищення вартості будівництва 1 кв.м. даного будинку, що кваліфіковано як зловживання монопольним становищем на ринку, оскільки:
- вартість 1 м.кв. житла за відповідними договорами закупівлі робіт та інвестування є орієнтовною, визначається за фактичними витратами, понесеним на момент ведення об'єкту в експлуатацію чи передачі об'єкту експлуатуючій організації, та є економічно обґрунтованою;
- в технічні умови ПАТ "Полтаваобленерго" було внесено зміни, які визначали забезпечення житлових будинків необхідною потужністю електропостачання почергово, і перша черга технічних умов фактично реалізована під час будівництва спірного об'єкту.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заходів майнової відповідальності до Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до спірного рішення.
Як вбачається з тексту оспорюваного позивачем рішення та пояснень відповідача, Територіальне відділення АМК при прийнятті спірного рішення кваліфікувало дії Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради за ознаками п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як зловживання монопольним (домінуючим) становищем дії позивача по включенню витрат на оплату послуг (робіт), що стосуються будівництва 2-х житлових будинків, а саме по вул. Героїв Сталінграду № 4 та 8б в м. Полтава, у вартість будівництва соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду № 8а, та, як результат, завищення вартості будівництва 1 кв.м. соціального багатоквартирного житлового будинку № 8а по вул. Героїв Сталінграду в м. Полтава, на ринку послуг будівництва соціального житла у м. Полтава, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що при вирішенні даного спору суд має з'ясувати обставини, які входять до предмету доказування в даній справі, а саме, по-перше, чи займає Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради за результатами своєї діяльності монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідних послуг, по-друге, чи припускався вказаний суб'єкт господарювання, займаючи таке становище, дій щодо зловживання монопольним (домінуючим) становищем, по-третє, чи призвели такі дії до ущемлення інтересів споживачів.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у справах щодо скасування рішення органу антимонопольного комітету та аналогічних справах діє правило розмежування обов'язків по доказуванню. Юридична особа або підприємець не зобов'язані доказувати незаконність рішення. На позивачеві лежить обов'язок довести факт порушення прийнятим рішенням його законних прав та інтересів. Обов'язок доказування законності прийнятого рішення покладається на орган, який таке рішення прийняв. Фактично слід зазначити на існування доказової презумпції незаконності спірного нормативного акта. Прийняте спірне рішення відповідача вважається незаконним, якщо інше не доказано органом або посадовою особою, яка його прийняла.
Відповідна позиція викладена у п. 15.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (із змінами і доповненнями), згідно якого обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції. Крім того судом береться до уваги те, що згідно п. 15.5 вказаної постанови господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 р. № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.
Згідно наведеного визначення у ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" :
- економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; - суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими;
- монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;
- ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;
- товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Розроблена відповідно до ст. 12 зазначеного Закону та затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг. Визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе дії, визначені п. 2.1 Методики. При цьому згідно із п. 5.1 Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого, а згідно із п. 6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи спірне рішення (див. арк. рішення 2-5, том справи 1, а.с. 98-100), відповідач виходив з того, що об'єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є :
- суб'єкт господарювання - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради;
- товар, щодо якого визначалось монопольне (домінуюче) становище, - "послуга з будівництва соціального житла";
- покупцями (споживачами) вказаного товару є фізичні особи та юридичні особи, що виявили бажання придбати квартири у соціальних багатоквартирних житлових будинках у м. Полтаві та при інвестувати будівництво житлових приміщень (квартир);
- товарні межі ринку - надання послуг з будівництва соціального житла;
- територіальні (географічні) межі - м. Полтава;
- часові межі ринку - з ІІІ кварталу 2012 року на час прийняття рішення.
Встановивши вказані обставини, відповідач у спірному рішенні дійшов висновку про те, що за результатами досліджень ринку послуг з будівництва соціального житла в м. Полтава у 2012 р. - поточному періоді 2015 року, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради займало та продовжує займати монопольне (домінуюче) становище на зазначеному ринку в м. Полтава з часткою на ринку 100%.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла визначаються Законом України від 12 січня 2006 року № 3334-IV "Про житловий фонд соціального призначення" (із змінами і доповненнями), відповідно до приписів якого житловий фонд соціального призначення - сукупність соціального житла, що надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту; соціальне житло - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк; соціальний квартирний облік - облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло і перебувають у черзі на його отримання.
Отже, однією із ознак соціального житла є його безоплатне надання громадянам, в той час як спірне будівництво здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб опосередковано вказаних у описовій частині цього рішення інвесторів будівництва.
Матеріалами справи спростовується фінансування будівництва об'єкту "Будівництво соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду № 4 та 8б в м. Полтава, І черга" з державного бюджету (лист бюджетно-фінансового управління № 01-01/05/1002 від 07.08.2015 р., том справи 3, а.с. 9) чи участь у державних житлових програмах (лист Полтавського регіонального відділення Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (том справи 3, а.с. 11).
Протягом визначених відповідачем за оспорюваним у даній справі рішенням часових меж забудовниками житла, що фінансувалось за рахунок державних житлових програм, були ПП "Новобуд 2004" (адреса будівництва - вул. Ватутіна, буд. 36/11, 2013 рік, вул. Фурманова, буд. 8б, 2013 рік, бул. Боровиковського, буд. 2/2, 2015 рік), ТОВ "Промпостач і К" (адреса будівництва - вул. Курчатова, буд. 18а, 2013-2014 рік), ТЗДВ "Полтаватрансбуд" (адреса будівництва - вул. Панянка, буд. 65б, буд. 75а, 2013 р., вул. Панянка, буд. 48, 2014 рік), ТОВ "Сучасний дім" (адреса будівництва - вул. О.Бідного, буд. 18, 2013 рік). Частина житлових квартир із зазначених будинків було передано безоплатно у комунальну власність міста Полтава у 2014 році, зареєстровано за територіальною громадою міста та розподілено безоплатно громадянам (лист Управління майном комунальної власності міста № 01-05/01.1-19/1514 від 10.08.2015 р., том справи 3, а.с. 5).
Тому висновки відповідача не ґрунтуються на законі: встановивши, що житло продається у власність набувачів за грошові кошти, Антімонопольний комітет повинний був застосувати визначення щодо комерційного житла; визначити ринок забудовників комерційного житла, тощо.
Як вбачається зі спірного рішення, при визначенні розміру частки, що займає суб'єкт господарювання на ринку відповідних послуг, відповідач фактично обмежився формальним трактуванням назви об'єкта будівництва - соціальний будинок, не провівши відповідного дослідження щодо наявності інших учасників ринку (в тому числі надання послуг з будівництва житла, що підпадає під законодавче визначення соціального) та розрахунків, передбачених Методикою.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України, окрім іншого, збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень. Пунктом 23 Тимчасових правил розгляду заяв і справ про порушення антимонопольного законодавства, передбачено, що службовцями відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.
Під час розслідування справи № 01-02-50/177-2014 адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України для збору необхідної інформації щодо встановлення певних обставин обмежилась надсиланням відповідних запитів до позивача та третьої особи для надання певної інформації та документів в її обґрунтування, поясненнями, які були надані самими учасниками за попередніми результатами розслідування, дослідженням наданих вказаними особами документів. Разом з тим, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має досить широкі повноваження, серед яких зокрема є такі як : залучення працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування, що дозволило б більш об'єктивно та повно дослідити обставини справи та перевірити обставини, на які посилались учасники в наданих відповідачеві поясненнях на запити.
За викладеного, висновок Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету за спірним рішенням щодо зайняття позивачем за 2012 р. - поточному періоді 2015 року монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з будівництва соціального житла в м. Полтава з часткою на ринку 100% є недоведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зі змісту наведеної вище норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що передумовою для визнання суб'єкта господарювання таким, що порушив конкурентне законодавство у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, є належним чином доведений факт зайняття таким суб'єктом монопольного (домінуючого) становища.
Виходячи з викладеного, відповідачем належними та допустимими засобами доказування не доведено суду факт зайняття позивачем монопольного (домінуючого) становища на ринку, а тому у територіального відділення АМК при прийнятті спірного рішення не було достатніх правових підстав для кваліфікації дій позивача за ознаками ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак і для застосування до позивача штрафу на підставі статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Слід зазначити, що в ході судового дослідження не встановлено документального підтвердження висновків відповідача за оспорюваним рішенням щодо включення позивачем витрат на оплату послуг (робіт), що стосуються будівництва 2-х житлових будинків, а саме по вул. Героїв Сталінграду № 4 та 8б в м. Полтава, у вартість будівництва соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду № 8а, та, як результат, завищення вартості будівництва 1 кв.м., оскільки в технічні умови ПАТ "Полтаваобленерго" було внесено зміни, які визначали забезпечення житлових будинків необхідною потужністю електропостачання почергово, і перша черга технічних умов фактично реалізована під час будівництва спірного об'єкту (договір про надання послуг з приєднання до електричних мереж № 2708 від 24.07.2012 р., том справи 3, а.с. 33-35 з урахуванням додаткової угоди № 2 від 17.10.2014 р. - том справи 3, а.с. 36, зведений кошторис - том справи 3, а.с. 38).
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є :
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За викладеного, враховуючи доказову презумпцію незаконності спірного рішення, відповідачем не повно з'ясовані та не доведені обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими у спірному рішенні, що призвело до невідповідності висновків, викладених у спірному рішенні, обставинам справи. Відповідачем порушені норми законодавства, що регулюють процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України, неправильно застосовані матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення та невірної кваліфікації Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дій позивача за наведеними вище нормами Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки за спірним рішенням не відповідають обставинам справи, твердження відповідача спростовуються вищевикладеним, в зв'язку з чим, позовні вимоги за наведеним вище мотивуванням підтверджені як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Полтавської області від 10.08.2015 р. у справі № 917/1143/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 10.08.2015 р. у справі № 917/1143/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2015 року
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Істоміна О.А.