05.10.2015 року Справа № 912/1660/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Антонік С.Г. (доповідача),
суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
секретар судового засідання : Мудрак О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 995 від 22.07.15
від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. № б/н від 10.10.14
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2015 року у справі № 912/1660/15
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кіровоградської міської ради
про зобов'язання укласти договір земельного сервітуту
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.07.15р. (суддя Поліщук Г.Б.) позовні вимоги задоволені частково.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та вважати укладеним договір земельного сервітуту наступного змісту:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" в особі генерального директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту підприємства, зареєстрованого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 24.09.2008 року за № 4441050005004584, іменоване далі Сторона 1, з однієї сторони та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, іменований далі - Сторона 2, з іншої сторони, при сумісному згадуванні - Сторони, керуючись ст. ст. 98-102 Земельного кодексу України, уклали цей Договір про наступне:
1. Предмет Договору
1.1. Сторона 1 надає Стороні 2 право на обмежене безоплатне користування (сервітут) земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Кіровоград, проспект Правди, 1 (надалі - ділянка), а Сторона 2 зобов'язується використовувати наданий сервітут на умовах та в строки, які встановлені цим договором.
1.2. Сервітутом встановлюється право проходу та проїзду на транспортних засобах по наявному на ділянці шляху.
1.3. Межі ділянки визначені на плані земельного сервітуту, який є невід'ємною частиною цього Договору.
1.4. Сервітут здійснюється Стороною 2 способом, найменш обтяжливим для ділянки.
2. Строк дії Договору
2.1. Цей Договір діє з моменту набрання рішення законної сили до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, проспект Правди,1, укладеного між Стороною 1 та Кіровоградською міською радою.
3. Обов'язки Сторін
3.1. Сторона 1 за цим Договором зобов'язується:
3.1.1. надавати необхідну допомогу для встановлення сервітуту на ділянці, вказаній в п.1.3. цього Договору;
3.1.2. надати Стороні 2 можливість здійснювати сервітут у порядку, встановленому цим Договором.
3.2. Сторона 1 вправі вимагати припинення сервітуту, якщо зникнуть підстави за яких він був встановлений.
3.3. Сторона 2 зобов'язується:
3.3.1. здійснювати сервітут у порядку, встановленому цим Договором;
3.3.2. при настанні обставин, вказаних в п.2.1. цього Договору, припинити здійснення сервітуту та провести всі необхідні дії для реєстрації цього припинення у встановленому законодавством порядку.
4. Відповідальність Сторін
4.1. Сторони за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
5. Припинення дії Сервітуту
5.1. Припинення дії сервітуту відбувається у випадках:
5.1.1. поєднання в одній особі Сторони 2 та власника земельної ділянки;
5.1.2. відмови Сторони 2 від сервітуту;
5.1.3. рішення суду про скасування сервітуту;
5.1.4. закінчення терміну, на який було встановлено сервітут;
5.1.5. невикористання сервітуту протягом трьох років;
5.1.6. порушення власника сервітуту умов користування сервітутом;
у інших випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України.
5.2. На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:
а) припинення підстав його встановлення;
б) коли встановлення сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.
6. Порядок вирішення спорів
6.1. Всі спори та суперечності, які можуть виникнути між Сторонами з питань виконання умов цього Договору, будуть вирішуватися шляхом переговорів на підставі діючого законодавства та звичаїв ділового обороту.
6.2. У разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, Сторони передають спір на вирішення господарського суду.
7. Прикінцеві положення
7.1. Цей Договір набуває юридичної сили з моменту набрання рішенням законної сили.
7.2. Всі зміни та доповнення є невід'ємною частиною цього Договору, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1218грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване обґрунтованістю вимог позивача та порушенням відповідачем права позивача на укладання з ТОВ «Домініон-Кіровоград» договору сервітуту щодо земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні товариства, відмовою керівництва товариства ФОП ОСОБА_3 в укладанні зазначеного договору
Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення від 23.07.2015 року та прийняти нове, яким відмовити в позові в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач звертає увагу суду на ту обставину, що:
-жодних звернень, пропозицій та претензій щодо укладення договору земельного сервітуту від ФОП ОСОБА_3 на адресу ТОВ «Домініон-Кіровоград» не надходило. Посилання позивача щодо ненадання відповіді на направлену ним претензію і небажання зі сторони ТОВ «Домініон-Кіровоград» досудового врегулювання господарського спору є безпідставними.
- в преамбулі договору сервітуту, текст якого становить частину зазначеного рішення суду, вказано, що Стороною 1 договору є товариство з обмеженою відповідальністю «Домініон-Кіровоград» в особі генерального директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту підприємства.
Однак на час розгляду в господарському суду Кіровоградської області позову ФОП ОСОБА_3, посаду директора (керівника) товариства займала ОСОБА_5, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпириємців виданої 12.06.2015 року. Таким чином, за зазначеної обставини, укладання договору сервітуту в редакції затвердженої рішенням суду по справі № 912/1660/15 від 23.07.2015р.р. є неможливим.
- в рішенні по данні справі суддя визначає договір укладеним, що свідчить про вихід ним за межі позовних вимог з порушенням норм ст. 83 Господарського процесуального кодексу.
- відповідачем, після ознайомлення з текстом договору сервітуту, який був наданий позивачем до суду, направлявся протокол розбіжностей, в п.2 якого зазначається про необхідність внесення змін до п. 1.1 договору сервітуту в наступній редакції: «Сторона 1 надає Стороні 2 право на обмежене платне користування (Сервітут) земельною ділянкою площею 490,10 кв.м, яка розташована за адресою: м. Кіровоград, проспект Правди, 1 (надалі - ділянка), а Сторона 2 зобов'язується використовувати наданий Сервітут на умовах та в строки, які встановлення цим договором.» Доповнити п. 1.1.1: «Плата за користування Сервітутом становить 701,00 грн. (сімсот) щомісячно, та сплачується Стороною 2 кожного місяця готівкою в касу Сторони 1 або на розрахунковий рахунок Сторонні у вигляді передоплати за три календарні дні до початку кожного наступного місяця.». В судовому засіданні представником товариства неодноразово зазначалось про необхідність встановлення плати за користування сервітутом. Але в рішенні господарського суду Кіровоградської області по справі №№ 912/1660/15 від 23.07.2015 р. (в тексті договору сервітуту) не встановлено платності за використання земельного сервітуту. Чим порушено право товариства на отримання плати за встановлення сервітуту, котре надано йому законодавством України (ст. 101 ЗК України).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі. Просить її задовольнити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що рішення суду є законним та обгрунтованим. Позивач неодноразово як усно так і письмово звертався до відповідача з пропозицією укладання договору сервітуту. Однак останній ухилявся від укладання договору. Прохід через земельну ділянку відповідача є єдиною можливістю дістатися позивачу до своєї земельної ділянки. Просять рішення суду залишити без змін.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала. Просить справу розглядати за відсутністю свого представника, у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №085399 від 09.03.2005р., власником земельної ділянки площею 92,79 кв.м., розташованої за адресою: м.Кіровоград, пр.Правди, 1 є ФОП ОСОБА_3 .
Земельна ділянка набута у власність позивачем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.02.2005р., укладеного Кіровоградською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_3
Згідно підпункту 1.1.2 договору встановлено, зокрема обтяження щодо земельної ділянки, а саме: передбачити в технічній документації встановлення земельного сервітуту з ВАТ "Кіровоградавтотранс".
Між приватним підприємцем ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградавтотранс" укладено договір земельного сервітуту №1 від 07.04.2005р.
Згідно умовам вищезазначеного договору, ВАТ "Кіровоградавтотранс" надає приватному підприємцю ОСОБА_3 право на обмежене безоплатне користування (сервітут) земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м.Кіровоград, пр.Правди, 1, а приватний підприємець ОСОБА_3 зобов'язується використовувати наданий сервітут на умовах та в строки, які встановлені цим договором.
Строк дії земельного сервітуту - до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Кіровоград, пр.Правди, 1, укладеного між ВАТ "Кіровоградавтотранс" та Кіровоградської міською радою (п 2.1 договору ).
Між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Домініон-Кіровоград" (орендар) укладено договір оренди землі №122 від 25.05.2009р.
Згідно умов договору, Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 12.03.2009р. надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування торгово-розважального комплексу, яка знаходиться по пр.Правди, 1 в м. Кіровограді. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку ( розділ перший договору).
Договір укладено на 20 років ( розділ третій договору).
Пунктом 8 вказаного договору сторонами погоджено обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, які є обов'язковими для діяльності орендаря, зокрема, укладення договору сервітуту для проїзду та проходу по наявному шляху з ФОП ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 490,10 кв.м по пр.Правди, 1.
ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" про зобов'язання укласти договір земельного сервітуту у виді права проходу та проїзду на транспортних засобах по наявному на ділянці відповідача шляху. Позов мотивовано ухиленням відповідача від укладання договору земельного сервітуту, що позбавляє позивача користуватися належною йому земельною ділянкою.
Відповідно до ч.1 ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Згідно ст.98 Земельного кодексу України (далі ЗК України), право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Пунктами а), б) частини 1 статті 99 ЗК України встановлено право власників або користувачів земельних ділянок вимагати встановлення такого виду земельного сервітуту, як право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
Позивач просить встановити саме такий вид земельного сервітуту.
Згідно ст.100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Аналогічні положення містяться в ст.402 ЦК України. А частиною 3 даної статті встановлено, що у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Як встановлено матеріалами справи, позивач 27.11.2014р. звертався до відповідача з заявою про встановлення земельного сервітуту. Дана заява була отримана відповідачем 01.12.2014р., але відповіді відповідач не надав.
01.04.2015р. позивач направив на адресу відповідача цінним листом претензію з проектом договору земельного сервітуту.
Як вбачається з листа Кіровоградської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 13.05.2015р., адресованого відповідачу, лист позивача від 01.04.2015р. був повернутий за зворотною адресою 30.04.2015р. за закінченням терміну зберігання, так як на протязі встановленого терміну (1 місяць)поштове відправлення не було одержане представником ТОВ «Домініон-Кіровоград». Повідомлення про надходження поштового відправлення за вказаною адресою доставлялись своєчасно.
Таким чином, матеріалами справи доведено ухилення відповідача від укладання договору земельного сервітуту.
І оскільки позивач має право вимагати від відповідача укладання земельного сервітуту у вигляді права проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, так як інший доступ до його земельної ділянки відсутній, даний спосіб є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений, оскільки п.8 Договору оренди від 25.05.2009р. відповідач зобов'язаний укласти договір сервітуту для проходу та проїзду по наявному шляху з ФОП ОСОБА_3, то господарський суд правильно вирішив спір між сторонами, уклавши договір земельного сервітуту.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.
Зазначення в договорі в якості директора ТОВ «Домініон-Кіровоград» ОСОБА_4, який на час прийняття рішення не був директором, не робить неможливим укладання договору в редакції затвердженої судом. Оскільки, по-перше, договір укладається між юридичними особами і підписується повноважною особою. Головне це підписання договору повноважною особою. І, по-друге, виходячи з положень ч.2 ст.187 Господарського кодексу України, договір є укладеним з дня набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору.
Посилання відповідача на те, що договір з його боку був підписаний з протоколом розбіжностей не приймається до уваги, оскільки дані факти господарському суду не надавалися, та жодна із сторін про це не зауважувала.
Також не приймається до уваги посилання відповідача на порушення судом його права на отримання плати за встановлення сервітуту, оскільки відповідачем не було надано суду першої інстанції і матеріалах справи відсутні вимоги відповідача що до платності договору земельного сервітуту.
Крім того, ст.101 ЗК України надає власнику (землекористувачу) земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення. Тобто сторони не позбавлені права внести зміни до укладеного договору щодо його платності, а у разі непогодження звернутися до суду.
З наведених підстав рішення суду підлягає залишенню в силі, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статями 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2015 року у справі № 912/1660/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 12.10.2015р.
Головуючий С.Г.Антонік
Судді Л.О.Чимбар
ОСОБА_6