07.10.2015 року Справа № 904/9685/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Дармін М.О., Березкіна О.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_1 від 05.10.2015р.)
Секретар судового засідання: Валяр М.Г.
За участю представників сторін:
від боржника: ОСОБА_2 представник, довіреність № б/н від 19.01.15;
інші учасники провадження у справі не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 року у справі № 904/9685/13
за заявою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "РЕЙНФОРД", м. Дніпропетровськ
про визнання грошових вимог, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 року у справі №904/9685/13 (суддя Полєв Д.М.) визнано частково грошові вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика "Рейнфорд" в розмірі 5106696,00грн. (6 черга). Решту вимог в розмірі 1148874 грн. відхилено.
Не погодившись із винесеною ухвалою, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог у сумі 1148874 грн., визнати грошові вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на суму 6 255 570 , 00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано, що податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015р. №0000662201 винесене внаслідок внесення змін згідно з рішенням від 01.12.2014р. №884/10104-36-10-08-09 ГУ ДФС у Дніпропетровській області до податного повідомлення-рішення від 08.09.2014р. №0005402205, а саме було скасовано основний платіж на суму 169 539, 00 грн. та збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (за штрафними (фінансовими) санкціями) на 1148874 грн. З огляду на викладене, як зазначає скаржник, штрафні санкції, які були застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015р. №0000662201 є такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий ОСОБА_4 просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Арбітражним керуючим зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015р. №0000662201, яким визначено суму штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 1148874 грн. було винесено 02.03.15р., тобто після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що суперечить положенням ч.1 ст.38 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою від 16.12.2013 р. заяву підприємства з 100% іноземною інвестицією "ОСОБА_5 і Ко КИЇВ" про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "РЕЙНФОРД" прийнято до розгляду.
Ухвалою від 23.01.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "РЕЙНФОРД".
Постановою від 29.07.2014р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4
10.06.2015р. до суду надійшла заява Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська з грошовими вимогами до банкрута в розмірі 6255570грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що кредитором проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 15.08.2014р., за результатами якої складено акт від 22.08.2014р. №3034/22-05/13472597.
На підставі зазначеного акту кредитором винесено наступні податкові повідомлення-рішення: від 08.09.2014р. №0005432205 про нарахування податку на прибуток в сумі 952928грн.; від 08.09.2014р. №0005422205 про нарахування податку на прибуток 4153768грн.; від 02.03.2015р. №0000662201 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1148874грн.
Ліквідатор відповідно до повідомлення №02-06/1115 від 06.07.2015р. грошові вимоги кредитора визнав частково в розмірі 5106696грн. із включенням до шостої черги задоволення, решту вимог в розмірі 1148874грн. штрафних санкцій відхилив з огляду на положення ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Оскільки провадження у справі порушено 23.01.2014р., а постанова про визнання боржника банкрутом прийнята судом 29.07.2014р., отже при розгляді даної справи застосовуються положення Закону в редакції, що діяла станом на 18.01.2013 року.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Необхідно враховувати, що з моменту порушення справи про банкрутство боржник знаходиться в особливому правовому режимі і Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціальний закон, регулює правовідносини, пов'язані із банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності.
Так, положеннями статті 23 вказаного Закону передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися лише в межах ліквідаційної процедури.
Згідно з вимогами статей 1 та 23 Закону, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
Відповідно до ст. 38 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Як вбачається із доказів доданих до заяви з грошовими вимогами заборгованість банкрута виникла з 01.04.2011р. по 15.08.2014р.
Отже, враховуючи викладене, грошові вимоги, що винили до 23.01.2014р. є конкурсними, а з 24.01.2014р. - є поточними.
Грошові зобов'язання, на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.09.2014р. №0005432205 складаються з заборгованості з податку на прибуток, звітній період 2011 р.. дата реєстрації декларації в органі державної податкової служби 08.05.2012 р., сума грошового зобов'язання 952 928,00 грн.
Грошові зобов'язання, на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.09.2014 р. №0005422205 складаються з заборгованості з податку на прибуток, звітній період грудень 2013 р., дата реєстрації декларації в органі державної податкової служби 05.03.2014 р., сума грошового зобов'язання 4 153 768.00 грн.
Оскільки, згідно до ст. 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що грошові вимоги в розмірі 1148874грн. штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення №0000662201 підлягають відхиленню.
Оскільки грошові вимоги кредитора заявлено до суду із порушенням строків зазначених у статтях 23, 38 Закону, судом першої інстанції правомірно визнано грошові вимоги в розмірі 5106696,00грн. із віднесенням їх до 6 черги задоволення.
З урахуванням викладеного, грошові вимоги кредитора, що виникли на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень є узгодженими, обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області має бути залишена без змін.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 року у справі №904/9685/13 в частині відхилення грошових вимог Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика "Рейнфорд" у розмірі 1148874 грн. - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 12.10.2015 року.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін