Ухвала
іменем україни
01 вересня 2015 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончар В.П., перевіривши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2015 року в справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 26 лютого 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасування ухвал про видачу виконавчих листів та скасування виконавчих листів,
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 26 лютого 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасування ухвал про видачу виконавчих листів та скасування виконавчих листів.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2015 року, заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 26 лютого 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У решті заяви відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати вказані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження в справі необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суд першої інстанції задовольняючи частково заяву ОСОБА_2, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений третейським судом про час та місце судового розгляду, участі в судовому засіданні при розгляді третейським судом вказаної справи не брав.
Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних ухвал вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
Обставини, на які посилається заявник, не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді судами даної справи не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 324, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 26 лютого 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасування ухвал про видачу виконавчих листів та скасування виконавчих листів, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2015 року відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.П. Гончар