01 жовтня 2015 року Справа № 876/7332/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 21 квітня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Любешівському районі) щодо відмови в проведенні розрахунку на збільшення пенсії на один процент за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії, відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 21.04.2015 р. позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ в Любешівському районі щодо відмови в проведенні нарахування та виплаті пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано відповідача, починаючи з 17.02.2015 р., провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 % заробітку, з врахуванням виплачених їй сум. Суд допустив постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Не погоджуючись з даною постановою, її оскаржило УПФУ в Любешівському районі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процессуального права, а тому підлягає скасуванню. Покликається на те, що на момент призначення позивачу пенсії і до проведення її перерахунку за заявою останньої пенсію було призначено із врахуванням вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв'язку із введенням в дію з 01.01.2004 р. Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок здійснення перерахунку змінився. Зокрема, з 12.01.2005 р. встановлено доплату за понаднормативний стаж шляхом збільшення розміру пенсії на один відсоток мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років для жінок; також його приписи поширюються на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності вищезазначеним Законом. За таких обставин підвищення до пенсії позивача за понаднормовий стаж повинні здійснюватися відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач по справі є потерпілою від Чорнобильської катастрофи та віднесена до третьої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Волинською облдержадміністрацією 18.12.1993 р.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку. Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Любешівському районі Волинської області.
26.02.2015 р. ОСОБА_2 звернулася до відповідача щодо перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте, листом УПФУ в Любешівському районі №4223/Л-01 від 08.01.2015 р. їй було відмовлено
Задовольняючи позовні вимоги щодо визначення розміру доплати до пенсії позивачеві, суд першої інстанції застосував положення ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Аналізуючи вказану норму Закону, колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення пенсії встановлюється у відсотку до заробітку. Тому, для застосування цієї норми Закону істотне значення має та обставина, який саме заробіток обраний для нарахування пенсії, так як зокрема ст. 57 вказаного Закону визначено за який час може бути обрано заробіток для обчислення пенсії за бажанням того, хто звернувся за пенсією.
Норма ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" нерозривно пов'язана із обранням заробітку для нарахування пенсії відповідно до ст.57 вказаного Закону, оскільки є істотним чи було взято для нарахування пенсії заробіток за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення (чи ще більш короткі строки, визначені цією статтею Закону) або ж було взято заробіток відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В цій частині визначення пенсійної виплати має зберігатися системність підходу: застосування для нарахування підвищення пенсії за страховий стаж норм того Закону, за яким обрано заробіток для нарахування основної пенсії, так як підвищення пенсії за страховий стаж пов'язане із заробітком, з якого нараховано пенсію.
Як видно з матеріалів справи, позивачу при загальному стажі роботи 26 років 04 місяців 04 днів, призначена пенсія за віком як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується листом УПФУ в Любешівському районі Волинської області №4223/Л-01 від 08.01.2015 р
Обставини справи свідчать про те, що позивач обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові №08/166 від 10.06.2008 р.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що при визначенні розміру доплати до пенсії позивачеві застосуванню підлягають положення ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 21 квітня 2015 року по справі №162/747/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О. Яворський
С.П.Нос
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06.10.2015 р.