01 жовтня 2015 року Справа № 876/5872/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,
суддів: Сапіги В.П., Носа С.П.
за участі секретаря судового засідання Корнієнко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 27 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про перерахунок пенсії,-
Позивач, ОСОБА_2 звернувся з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді та просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до ст.ст.1,8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01 січня 2014 року з врахуванням періоду роботи у Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції в період з 27 вересня 1976 року по 30 листопада 1993 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що має право на гарантії, передбаченні Законом України від 02 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI), однак відповідач відмовляється перерахувати пенсію з тих підстав, що норми цього закону не поширюються на працівників геологорозвідувальних експедицій. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI з 01 січня 2014 року.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 27 лютого 2014 року в справі №459/185/14а адміністративний позов було задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управлінням Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 27 лютого 2014 року в справі №459/185/14а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує, що позивач працював на геологорозвідувальних роботах, які не пов'язані з безпосереднім видобутком вугілля, а тому на позивача не поширюються пільги, встановлені статтею 8 Закону №345-VI.
Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 в період з 27 вересня 1976 року по 30 листопада 1993 року працював в Червоноградській геологорозвідувальній партії підземного буріння при Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції на посаді машиніста бурових установок з повним робочим днем на підземних роботах.
В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI, проте листом від 06 грудня 2013 року №147/Ш-6 відповідач відмовив йому з тих підстав, що працівники геологорозвідувальних експедицій не зайняті безпосередньо у видобуванні корисних копалин, а тому гарантії передбачені Законом №345-VI на них не поширюються.
Відповідно до статті 1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно із статтею 8 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, пільги, встановлені Законом №345-VI, поширюються тільки на працівників зазначених у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 28 січня 2014 року (справа № 21-455а13).
Судами встановлено, що наказом Міністерства вугільної промисловості був створений підрозділ Червоноградська геологорозвідувальна партія підземного буріння, яка була підпорядкована Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції. ОСОБА_2, будучи працівником Червоноградської геологорозвідувальної партії підземного буріння, весь період діяльності експедиції був зайнятий повний робочий день в шахті та займався підготовкою вуглевидобувних дільниць в шахтах. Без виконання зазначених робіт працівників Червоноградської геологорозвідувальної партії підземного буріння, видобуток вугілля на дільницях був би неможливим.
Згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України від 18 лютого 2009 року № 1757/0/1409/010 та Пенсійного фонду України від 20 лютого 2009 року № 2927/0/0220 дія статей 1, 8 Закону № 345-VI поширюється на працівників, професії посади яких передбачені пунктами «а», «б» і «в» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 36 за умови зайнятості повний робочий день.
При цьому, відповідно до пункту 1.1а вказаного Списку № 1 відносяться усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що у спірний період позивач був зайнятий повний робочий день на підземних роботах, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у нього пільгового стажу необхідного для отримання пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI.
Аналогічну позицію висловлено і Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 30 липня 2015 року (К/800/13718/14), від 05 листопада 2014 року (К/800/48084/14).
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 27 лютого 2014 року в справі №459/185/14а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський
Судді В.П. Сапіга
С.П. Нос
Повний текст виготовлено 06.10.2015 року