23 вересня 2015 року м. Львів № 876/7488/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
28.05.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання врахувати з 26.11.2014 року період роботи з 14.07.1981 року по 30.06.1987 року як трудовий стаж вироблених в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі зарахувавши один рік роботи за рік і шість місяців.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2015 року адміністративний позов за період з 26.11.2014 року по 27.11.2014 року - залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення з позовом до суду.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2015 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправну відмову пенсійного органу в перерахунку пенсії позивачу з врахуванням пільгового стажу.
Крім того, суд зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії позивачу зарахувавши в пільговому обчисленні період роботи з 14.07.1981 року по 30.06.1987 року, як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців.
Суд зобов'язав пенсійний органу зробити перерахунок пенсії, що виплачується позивачу з врахуванням пільгового стажу з 28.11.2014 року.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права
Апелянт, просить суд, постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2015 року скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити.
Особи які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області та з 04.05.2008 року отримує пенсію за віком. При обрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення період роботи з 14.07.1981 року по 30.06.1987 року як трудовий стаж вироблених в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі зараховано з розрахунку рік за рік.
Не погодившись з вказаним розрахунком пенсії ОСОБА_1 13.05.2015 р. звернулась до пенсійного органу із заявою про її перерахунок із розрахунку один рік за один рік і шість місяців.
Листом від 21.05.2015 року № 2673/03 пенсійний орган відмовив позивачу у перерахунку пенсії та повідомлено про те, що пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі проводиться в півтора кратному розмірі ( один рік роботи за один рік і шість місяців ) при укладені письмових трудових договорів.
Як видно із матеріалів справи, позивач в період з 14.07.1981 року по 30.06.1987 року працював кухонним працівником ОРС НГДУ «Варьеганнефть» Ханти-Мансійського національного округу в місцевості прирівняній до районі Крайньої Півночі, що підтверджується записами № 5, №6 трудової книжки та довідкою виданою архівним відділом Адміністрації міста Радужний Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області № 11.04.2007 року № Г-17.
Згідно постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 10.11.1967 р. №1029 Ханти-Мансійський округ відноситься до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Це ж положення також міститься у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР» від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
За приписами наведеної норми (в редакції Закону N 32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В п.7 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного ОСОБА_2 Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, видно, що трудові договори на визначений термін, тобто письмові договори, укладаються тільки тими підприємствами і організаціями, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до таких районів.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Згідно п. 3 постанови ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
За таких обставин, враховуючи відомості трудової книжки та довідку, що підтверджує отримування пільг під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявності правових підстав для зарахування до пільгового трудового стажу спірних періодів.
Висновки апеляційного суду узгоджуються з позицією яка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.09.2015 р. в справі № 338/522/15.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2015 року у справі за № 338/824/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: Р.М. Гулид
ОСОБА_3