01 жовтня 2015 року Справа № 876/7507/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії,-
06 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з дати призначення 28 березня 2014 року з врахуванням нарахованих сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових умов, сум індексації грошових доходів та продовжити в подальшому виплату у новому розмірі.
Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі здійснити перерахунок пенсії позивача з дати призначення 28.03.2014 року з врахуванням нарахованих сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових умов, сум індексації грошових доходів та продовжити в подальшому виплату у новому розмірі.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що судом першої неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Також, апелянт по справі зазначив, що індексація заробітної плати та інші доходи не включено в розрахунок пенсії, оскільки це не передбачено законодавством.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач по справі - ОСОБА_2, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача по справі із заявою в якій просив роз'яснити причини не врахування при призначені йому пенсії, сум нарахованої та виплаченої йому матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації грошових коштів за період його роботи на посаді державного службовця.
Листом №76/П-99-01 від 16 вересня 2014 року, відповідачем по справі було повідомлено позивачу, що індексація заробітної плати та інші доходи не включено в розрахунок пенсії, оскільки це не передбачено законодавством
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір та облік на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування єдиного внеску здійснюється на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно із ст.2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні витрати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.3 ч.2 Постанови Кабінету міністрів України №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).
Колегія суддів вважає зазначити, що Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону № 3723-XII і в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із ч.1, 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку задовольняючи позов, так як матеріальна допомога на оздоровлення і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є складовою заробітної плати державного службовця, однак не було враховано строк для звернення до адміністративного суду. За даних обставин, позовні вимоги за період з 28 березня 2014 року по 05 серпня 2014 року підлягають залишенню без розгляду.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в силу вимог ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Закарпатської області - задоволити частково.
Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2015 року по справі №309/459/15-а - скасувати та прийняти нову постану, якою адміністративний позов задоволити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 28 березня 2014 року по 05 серпня 2014 року включно залишити без розгляду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням нарахованих сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації грошових доходів з 06 серпня 2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя Д.М. Старунський
Суддя А.І. Рибачук