29 вересня 2015 року № 876/8322/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
12.06.2015 ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до УПФ України в м. Луцьку у якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 23.07.2010 у розмірі 80% заробітної плати з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно норм чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 23.07.2010 відповідачем їй призначено пенсію державного службовця згідно Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% від заробітної плати. Однак, під час призначення пенсії, у заробіток не враховано суми матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати. У зв'язку з цим у червні 2015 вона звернулася з заявою про проведення перерахунку пенсії до якої долучено довідку про заробітну плату у якій зазначено інші виплати. Проте, відповідач листом від 02.06.2015 № 331/П-01 у перерахунку пенсії відмовив, посилаючись на те, що суми матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати, не входять до складу заробітної плати державного службовця. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Так як на вказані матеріальні допомоги та індексацію нараховувався та сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, такі мали бути враховані відповідачем у заробіток під час обчислення пенсії.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2015 позовні вимоги за період з 23.07.2010 по 11.12.2014 включно залишено без розгляду.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2015 позов задоволено частково. Зобов'язано УПФ України в м. Луцьку здійснити з 12.12.2014 перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця у розмірі 80%, з урахуванням розміру індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначених у довідці про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати державного службовця у розмінні ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», а тому відсутні підстави для їх врахування до складу заробітної плати при обчисленні пенсії.
Враховуючи відсутність від усіх осіб, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участі, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити у межах строку звернення до адміністративного суду, оскільки суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексація заробітної плати є складовими заробітної плати державного службовця, які враховуються при обчисленні пенсії.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на таке.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Індексація грошових доходів встановлена Законом України «Про індексацію грошових доходів громадян» від 03.07.1991 року. Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Державного комітету-статистики України № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 20.02.2012 року № 21-430а11 та від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.
Проте, суд першої інстанції, врахувавши строк звернення до адміністративного суду та задовольнивши позовні вимоги з 12.12.2014, не звернув уваги, що виходячи з аналізу постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (у редакції чинній на час призначення пенсії) призначення пенсії здійснюється Пенсійним органом на підставі поданої особою, яка звернулась за призначенням пенсії, довідки про заробітну плату.
Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що пенсія позивачу призначена у відповідності до Закону України «Про державну службу» з 23.07.2010 виходячи із заробітної плати визначеної у довідках виданих Головним управлінням ПФ України у Волинській області, які не містили відомостей щодо виплачених позивачу сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати (а.с. 8-9).
У червні 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії до якої долучив довідку (а.с. 7), у якій уже містяться відомості щодо виплачених сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати.
Отже, суд першої інстанції зобов'язавши відповідача провести перерахунок пенсії з 12.12.2014 не врахував того, що на цей час у відповідача, як суб'єкта владних повноважень на якого покладено обов'язок обчислення та виплату пенсії, була відсутня довідка, яка б містила відомості про нараховані і виплачені суми грошових допомог та індексації заробітної плати. Така довідка позивачем подана під час звернення за перерахунком пенсії у проведенні якого відмовлено листом від 02.06.2015 № 331/П-01 (а.с. 5-7). З цієї довідки вбачається, що протягом періоду з 01.10.2007 по 30.09.2009 ОСОБА_1 виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 5898,96 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6932,75 грн, індексація заробітної плати в сумі 348,33 грн.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з 02.06.2014.
Разом з тим, суд першої інстанції зобов'язавши відповідача провести перерахунок пенсії позивача у розмірі 80% заробітку, як це і просить позивач, не звернув увагу на те, що його пенсія призначена у розмірі 81% від заробітку (а.с. 5).
У постанові від 08.07.2015 у справі № 732/48/15-а Верховний Суд України дійшов висновку, що під час проведення перерахунку пенсії відсотковий розмір заробітної плати державного службовця, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням стажу державної служби, при цьому застосуванню підлягає стаття 37 Закону № 3723-XII у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Оскільки із матеріалів справи встановлено, що пенсія позивачу призначена у розмірі 81% від заробітної плати, відсутні підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії у розмірі 80% від заробітку, оскільки це призведе до погіршення становища позивача.
При цьому помилкове зазначення цього відсотку у позові, не може позбавити позивача права на перерахунок пенсії в установленому законом порядку, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача прости перерахунок пенсії позивача з 02.06.2014 у розмірі 81% від заробітної плати, із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.
Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування в цій частині та прийняття нової постанови про часткове задоволення цієї позовної вимоги.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку - задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 липня 2015 року у справі № 161/9022/15а (2а/161/331/15) - скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти у цій частині нову постанову, якою ці вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку провести з 02.06.2015 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 81% від суми заробітної плати, із врахуванням до заробітку державного службовця для обчислення пенсії інших виплат за період з 01.10.2007 по 30.09.2009, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.
У задоволенні решти цієї позовної вимоги відмовити.
У решті постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 липня 2015 року у справі № 161/9022/15а (2а/161/331/15) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
ОСОБА_2