28 вересня 2015 р. Справа № 876/7150/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,
16.03.2015 р. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 10.04.2014 р. ВП № 41116603.
Одночасно із поданням позовної заяви до Галицького районного суду м. Львова позивач звернувся до суду із заявою про поновлення строку на подання позовної заяви.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.04.2015 р. адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 10.04.2014 р. ВП № 41116603 передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Як вбачається із заяви ГУПФУ у Львівській області про поновлення строку на подання позовної заяви, що оскаржувана постанова про накладення штрафу ВП №41116603 винесена 10 квітня 2014 року. Позивач оскаржив її до Львівського окружного адміністративного суду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 року, позовну заяву ГУПФУ у Львівській області до ГУЮ у Львівській області, УДВС ГУЮ у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанови та скасування постанови про накладення штрафу від 10.04.2014 року ВП №41116603 повернуто позивачу. Позивач зазначив, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 року надійшла на адресу ГУПФУ у Львівській області лише 27.02.2015 року. Тому, враховуючи вищенаведене, вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та просить його поновити.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку на подання позовної заяви. Позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим рішення, позивач - ГУПФУ у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та судом не взято до уваги докази, які мають значення у справі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилається на те, що в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, а копія повного тексту ухвали надійшла лише 27.02.2015р., тому скаржник був позбавлений можливості подати, своєчасно позовну заяв) оскільки мотиви відмови у задоволенні апеляційної скарги стали відомі тільки з часу отримання копії ухвали. Крім того апелянт наголошує, що в статусі позивача звернувся з даним адміністративним позовом до суду не лише 16.03.2015р., тобто зі спливом десятиденного строку, що визначений ст.181 КАС України, оскільки 14.04.2014р. на адресу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшла постанова від 10.04.2014р. ВП №41116603 про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн., а 23.04.2014р. №4426/06-17 ним було подано до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови від 10.04.2014 ВП №41116603, тобто позовна заява подана згідно з чинним законодавства без пропущення строків.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні норми чинного законодавства та обставини справи.
За приписами ст. 99 частин 1, 3 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Одночасно, положеннями ст. 181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Як встановив суд першої інстанції, що також підтверджується матеріалами справи, постанова державної виконавчої служби про накладення штрафу ВП №41116603 винесена 10 квітня 2014 року.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до Львівського окружного адміністративного суду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 року, позовну заяву ГУПФУ у Львівській області до ГУЮ у Львівській області, УДВС ГУЮ у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанови та скасування постанови про накладення штрафу від 10.04.2014 року ВП №41116603 повернуто позивачу.
16.03.2015 року позивач звернувся з вказаним позовом до Галицького районного суду м. Львова.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження позивача про те, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 року надійшла на адресу ГУПФУ у Львівській області лише 27.02.2015 року, отже, позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 5ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Із змісту ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 року вбачається, що така була проголошена у присутності представника ГУПФУ у Львівській області.
Крім того, представником позивача до матеріалів справи долучено копію листа від 18.02.2015 року №1706/06-17, з якого вбачається, що ГУПФУ у Львівській області було відомо про те, що 16.02.2015 року Львівським апеляційним адміністративним судом прийнята ухвала, якою апеляційну скаргу ГУПФУ у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року по справі №813/3271/14 без змін. Отже, про існування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду ГУПФУ у Львівській області було обізнане ще 16.02.2015 року.
Одночасно, як вбачається із відтиску штемпеля вхідної кореспонденції Галицького районного суду м. Львова, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду лише 16.03.2015 року, тобто зі спливом десятиденного строку, що визначений ст. 181 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій для реалізації права на судовий захист, що підтверджені належними доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідно не встановлено обставин, які свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта щодо подання позовної заяви не лише 16.03.2015р., а що така подавалась ще 14.04.2014р. в межах строку звернення до суду, з огляду на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено, що перебування на розгляді в суді справи перериває перебіг строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про застосування процесуальних наслідків, передбачених ст. 100, 155 КАС України, у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 196, 199, 200,205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 461/3065/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді І.М. Обрізко
ОСОБА_2
Повний текст виготовлено 29.09.2015р.