23 вересня 2015 р. Справа № 876/2141/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Вайтєкаускаса Вітаутаса Альгірдо на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2015 року по справі № 345/5223/14-а за позовом Вайтєкаускаса Вітаутаса Альгірдо до Відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
Вайтєкаускас Вітаутас Альгірдо звернувся в суд з позовом, яким просив визнати неправомірною дію старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, яка проявилася у винесенні 24.11.2014 року постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника у справі ВП №42662862; визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 24.11.2014 року у справі ВП №42662862.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вайтєкаускас Вітаутас Альгірдо постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити повністю.
В апеляційній скарзі покликається на те, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника не відповідає вимогам п.1.5.1., п.п.7.3- 7.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, тому підлягає скасуванню.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області 24.12.2010 року була винесена постанова, якою Вайтєкаускас Вітаутас Альгірдо був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. Вказана постанова набрала законної чинності 03.02.2011 року (а.с.12) й направлена для виконання до ВДВС Калуського міськрайонного управління юстиції.
26.03.2014 року державним виконавцем ВДВС Калуського міськрайонного управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої направлена на адресу боржника із супровідним листом. У даній постанові відповідачем був наданий строк позивачу строк для добровільного виконання постанови: семиденний строк з моменту одержання постанови про відкриття виконавчого провадження й дана постанова була вручена позивачу (а.с.13-15).
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. На підставі ст. 22 Закону такі виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
На підставі ч.1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Таким чином, обов'язок перевірки відомостей, зокрема щодо місця роботи, проживання , перебування боржника, законом встановлений під час вчинення виконавчих дій.
Згідно частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Виходячи зі змісту наведених правових норм, державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 25 Закону № 606-ХІV.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав на адресу позивача постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. Позивач в добровільному порядку не виконав постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2010 року про сплату ним штрафу в розмірі 510 грн. в строк, зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2014 року, яку отримав 12.04.2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15).
Державним виконавцем у зв'язку з невиконанням в добровільному порядку постанови суду 24.11.2014 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника у справі ВП №42662862.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач приймаючи спірну постанову, вжив всіх передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинив виконавчі дії.
Крім того, відповідно до п.7.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року N 512/5 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.
7.3.1. Постанова повинна містити:
а) повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи чи фізичної особи - підприємця, до якої направляється постанова, та її місце проживання;
б) порядок стягнення суми боргу;
в) розмір відрахувань;
г) реквізити рахунку, на який необхідно перераховувати утримані кошти, або адресата у разі перерахування коштів поштовим переказом;
ґ) вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти.
7.3.2. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що постанова державного виконавця від 24.11.2014 року про звернення стягнення на заробітну плату відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки державний виконавець відкрив виконавче провадження, винісши відповідну постанову 26.03.2014 року, яка ніким не оскаржена і не скасована, то він зобов'язаний був виконувати відповідний виконавчий документ. Відтак, виносячи постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника державний виконавець діяв в межах наданих повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Вайтєкаускаса Вітаутаса Альгірдо - залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2015 року по справі № 345/5223/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
ОСОБА_2