24 вересня 2015 року Справа № 876/3618/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.
за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Івано-Франківської області на постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 17 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням підвищення заробітної плати та виходячи з 90% від суми місячного заробітку.,-
Позивач, ОСОБА_2 в лютому 2015 року звернувся з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Івано-Франківської області та просив визнати протиправними дії відповідача про відмову у перерахунку пенсії в розмірі 90% від заробітної плати; зобов'язати відповідача провести ОСОБА_2, перерахунок пенсії у розмірі 90% від заробітної плати з 01.07.2012 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», згідно довідки прокуратури Волинської області про розмір заробітної плати №18/146 від 11.07.2012 року та виплатити недоотримані кошти за цей період.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідачем безпідставно здійснено перерахунок його пенсії у розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати станом на 14 червня 2012 року, посилаючись на Закон України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), яким внесено зміни до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ), оскільки це суперечить статті 22 Конституції України та порушує його права.
Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 17 березня 2015 року в справі №167/232/15а адміністративний позов було задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управлінням Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Івано-Франківської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 17 березня 2015 року в справі №167/232/15а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що твердження позивача про порушення його прав і необґрунтованого зменшення розміру пенсійних виплат не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України №1798-ХІІ обчислення, перерахунок пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням (перерахунком) пенсії. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу призначена пенсія відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% місячного заробітку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинності з 14.06.2012 року, збільшено заробітну плату працівникам прокуратури, що стало підставою для перерахунку пенсії позивача, яка була перерахована з урахуванням вимог цієї постанови та виходячи з розміру 80% заробітку.
Не погодившись із таким перерахунком, 23.01.2015 року позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Яремче про проведення перерахунку пенсії в розмірі 90% від заробітної плати з 01.07.2012 року.
Листом №5/Д-01 від 06.02.2015 року відповідач повідомив, що перерахунок пенсії проводиться з врахуванням внесених змін до законодавства в розмірі 80 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, при цьому в результаті проведених перерахунків розмір пенсії збільшився, що не суперечить ст. 22 Конституції України.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 10 грудня 2013 року №21-348а13 висловила позицію, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшла такого правового висновку: внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.
Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
В той же час, суд першої інстанції правильно визначившись з приводу права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням підвищення заробітної плати та виходячи з 90% від суми місячного заробітку, невірно застосував норми процесуального права, а саме статтю 99 КАС України, яка визначає строки звернення до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як стверджується матеріалами справи, позивач звернувся з адміністративним позовом 19 лютого 2015 року, поважних причин пропуску строку звернення до суду не навів, а тому адміністративний позов на переконання суду необхідно задовольнити за період з 19.08.2014 року. Адміністративний позов за період з 01.07.2012 року по 18.08.2014 року необхідно залишити без розгляду.
З огляду на наведене апеляційні вимоги є частково аргументованими.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 17 березня 2015 року в справі №167/232/15а скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Івано-Франківської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 в розмірі 90% від суми місячного заробітку відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» із розрахунку 90% від нарахованої заробітної плати для обчислення пенсії починаючи з 19.08.2014 року.
Адміністративний позов за період з 01.07.2012 року по 18.08.2014 року залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді Р.В. Кухтей
ОСОБА_3
Повний текст виготовлено 29.09.2015 року