22 вересня 2015 р. Справа № 876/7825/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 3 липня 2015 року по справі № 348/1168/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними,
16 червня 2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, яким просить визнати дії відповідача щодо не зарахуванню позивачу пільгового стажу з 27 березня 1982 року до 14 листопада 1990 року, як стажу роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої півночі.
Зобов'язати відповідача зарахувати в кожен рік роботи за рік і шість місяців період роботи позивача з 27 березня 1982 року до 14 листопада 1990 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням пільгового обчислення стажу з грудня 2014 року.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 3 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі в перерахунку пенсії позивачу з врахуванням пільгового обчислення стажу.
Зобов'язано відповідача зарахувати в пільговому обчисленні позивачу період роботи з 27 березня 1982 року до 14 листопада 1990 року, як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням пільгового стажу з моменту призначення пенсії з 1 грудня 2014 року.
З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем не надано необхідних первинних документів для зарахування спірного стажу в пільговому розмірі. Зокрема позивачем не надано строкових трудових договорів за спірні періоди.
Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в їх відсутності в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач працював в Івано-Франківському УБР бульдозеристом, машиністом бульдозера з 27 березня 1982 року (наказ про прийом №282 від 23 березня 1982 року) до 14 листопада 1990 року (згідно записів в карточці Т-2, особових рахунків) вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру, з них з 27 березня 1982 року до 14 листопада 1990 року вахтовим експедиційним методом в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мантійський автономний округ Тюменської області).
Вказані факти підтверджується довідкою, виданою Прикарпатським УБР № 10-2199 від 31 грудня 2014 року, яка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії та підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі, та записами в трудовій книжці позивача за вказані періоди.
Позивач звернувся з заявою до відповідача про зарахування стажу роботи в місцевостях прирівняних до Крайньої півночі в розмірі рік за рік і шість місяців.
Листом відповідача від 8 червня 2015 року №110/Х-15 позивачу відмовлено в задоволенні такої заяви, оскільки позивачем не надано стокових трудових договорів за спірні періоди.
Відповідно до пункту 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень цього Закону період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що факт роботи позивача у районах крайньої Півночі та прирівняних до них, та періоди такої роботи є належно підтвердженими, а відтак позовні вимоги за вказані періоди належать до задоволення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що перелік документів необхідних для віднесення певних періодів роботи до пільгового трудового стажу чітко передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не може бути розширений чи підмінений на розсуд відповідача.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 3 липня 2015 року по справі № 348/1168/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
ОСОБА_2