24 вересня 2015 р. Справа № 876/8698/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю прокурора Покора К.В., представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу першого заступника військового прокурора Західного регіону України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у адміністративній справі №813/2759/15 за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» в особі структурного підрозділу Сколівський військовий лісгосп про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування лісорубного квитка,-
Заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся в суд із адміністративним в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Львівській області до Державного підприємства Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат про визнання протиправними дій начальника Сколівського військового лісгоспу щодо видачі лісорубного квитка №442193 від 17.03.2015 року та визнання протиправним і скасування вказаного лісорубного квитка.
ОСОБА_2 - Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, прокурором подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Львівській області перевіркою встановлено відсутність у Сколівського військового лісгоспу на момент видачі лісорубного квитка від 17.03.2015 року №442193 та на момент проведення суцільних санітарних рубок деревини за цим лісорубним квитком спеціального дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України лімітів на використання природних ресурсів, тому дії посадової особи відповідача щодо видачі оскаржуваного лісорубного квитка, виданого без спеціального дозволу є протиправними, а лісорубний квиток від 17.03.2015 року за №442193 підлягає скасуванню.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи прокурор апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у апеляційній скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив та зазначив, що на момент видачі лісорубного квитка та проведення позивачем перевірки відповідачем було завчасно направлено у встановленому порядку до Міністерства екології та природних ресурсів України клопотання про встановлення лімітів на обсяги суцільної санітарної рубки деревини, а приписом за №3-04 від 24.04.2015 року зобов'язано відповідача отримати такий дозвіл до 05.05.2015 року, вказане порушення, яке сталося не з вини відповідача усунуто і 28.04.2015 року отримано спеціальний дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України ліміти на використання природних ресурсів. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Позивач повідомлявся про судове засіданні відповідно до ст. 38 КАС України, шляхом надіслання тексту повістки електронною поштою. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
В період з 06.04.2015 року до 20.04.2015 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Львівської області проведено перевірку в Коротівському та Корчинському лісництвах Сколівського військового лісгоспу, які входять до складу НПП «Сколівські Бескиди» на предмет законності видачі лісорубних квитків на проведення рубок 2015 року.
За наслідками перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Сколівського військового лісгоспу Державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат за №81-04/172.
24.04.2015 року, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення вказаної перевірки, Державною екологічною інспекцією у Львівській області Сколівському військовому лісгоспу Державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат внесено припис за №3-04 від 24.04.2015 року, яким зобов'язано відповідача отримати ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду на суцільні санітарні рубки дозволені лісорубними квитками, в тому числі №442193 від 17.03.2015 року, в строк до 05.05.2015 року.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що судом не встановлено порушення відповідачем статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» при видачі лісового квитка за №442193 від 17.03.2015 року.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно статті 67 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (частина 1 статті). Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства (частина 5 статті). Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті). Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем (частина 4 статті).
У відповідності до пункту 132 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», спеціальним дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів є лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток.
Відповідно частини 8 статті 69 Лісового кодексу України підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є не встановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення.
Згідно статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
На виконання Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України» та Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 року за №459, з метою удосконалення процедури встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №27 від 24.01.2008 року затверджено Інструкцію про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (далі Інструкція), яка визначає порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (далі - ліміти) для всіх підприємств, установ, організацій, землевласників (далі - заявники), у віданні яких знаходяться природні ресурси в межах зазначених територій та об'єктів, за винятком природних ресурсів, які використовуються для заготівлі деревини шляхом проведення рубок головного користування, добування живиці, мисливських видів тварин, водних живих ресурсів, використання видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України, а також рослинних угруповань, що занесені до Зеленої книги України.
Згідно пункту 1.3 Інструкції ліміти визначають обсяги використання природних ресурсів, у межах яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Згідно пункту 2.1 Інструкції заявники, у віданні яких знаходяться природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, готують такі обґрунтовуючі документи щодо необхідності встановлення лімітів: клопотання про встановлення лімітів; проект лімітів за формою, наведеною у додатку; обґрунтовуючі матеріали, погоджені з відповідними науковими установами; карту-схему території чи об'єкта, на якій буде здійснюватися використання природних ресурсів; витяг з рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду (тільки для біосферного заповідника, природного заповідника, національного природного парку чи ботанічного саду) за результатами розгляду всіх обґрунтовуючих документів у межах цих об'єктів природно-заповідного фонду. У разі потреби в ліміті зазначаються особливі умови використання природного ресурсу (розкривається необхідність, обмеження, рекомендації щодо здійснення певного виду природокористування, межі зон об'єктів природно-заповідного фонду).
Згідно пункту 2.5 Мінприроди затверджує ліміти, Державна служба заповідної справи доводить їх до заявників, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції, територіальних органів Мінприроди, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, державних адміністрацій у містах Києві та Севастополі не пізніше ніж за два місяці до початку наступного року.
Судом встановлено, що Львівською обласною державною адміністрацією Департаменту екології та природних ресурсів 23.02.2015 року, на підставі плану проведення санітарно-оздоровчих заходів в лісах Сколівського військового лісгоспу на 2015 рік, плану природоохоронних та лісогосподарських заходів по Сколівськоому військовому лісгоспі на 2015 рік, науковому обґрунтуванні необхідності проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісових насадженнях Сколівського військового лісгоспу на території господарської зони Національного природного парку «Сколівські Бескиди», акту обстеження насаджень на доцільність призначення суцільних санітарних рубок, погоджено здійснення суцільної санітарної рубки деревини.
17.03.2015 року, начальником Сколівського військового лісгоспу видано лісорубний квиток за №442193 від 17.03.2015 року.
У березні 2015 року Сколівським військовим лісгоспом Державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат на підставі лісорубного квитка за №442193 від 17.03.2015 року розпочато проведення суцільних санітарних рубок деревини, в тому числі кв. 19 вид 6 пл. 3,5 га кв. 20 вид 4 (1) пл. 2,2 га, кв. 20 вид 4 (2) пл. 2,1 га.
Відповідач подав документи, передбачені пунктом 2.1 Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, у відповідності до яких Львівською обласною державною адміністрацією Департаменту екології та природних ресурсів 23.02.2015 року погоджено, а Міністерством екології та природних ресурсів України 28.04.2015 року затверджено ОСОБА_3 на використання природних ресурсів в межах територій об'єктів природно-заповідного фонду державного значення Львівської області на 2015 рік Сколівський військовий лісгосп (господарська зона) НПП «Сколівські Бескиди», який видано після проведення перевірки, однак до присічного строку усунення відповідачем порушення, тобто його відсутність, визначені приписом за №3-04 від 24.04.2015 року, а саме до 05.05.2015 року.
Вказані обставини підтверджені наданим суду в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_3 №1055/09/3/2015 на використання природних ресурсів в межах територій об'єктів природно-заповідного фонду державного значення Львівської області на 2015 рік Сколівський військовий лісгосп (господарська зона) НПП «Сколівські Бескиди».
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що здійснення суцільних санітарних рубок деревини відповідно до оскаржуваного лісорубного квитка за №442193 від 17.03.2015 року, визначено в межах спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього природного середовища України лімітів на використання природних ресурсів, що свідчить про відсутність порушення відповідачем статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» при видачі лісового квитка за №442193 від 17.03.2015 року, на допущення якого посилається прокурор як на підставу позову, а дії посадової особи Сколівського військового лісгоспу Державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат щодо видачі лісорубного квитка від 17.03.2015 року №442193 є правомірним.
Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення та дії відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що такі вчинені відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання їх протиправними чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу першого заступника військового прокурора Західного регіону України - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у адміністративній справі №813/2759/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
ОСОБА_4
Повний текст ухвали складено 27.09.2015р.