ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 36/4815.04.09
За позовом Прокурора Оболонського району міста Києва в
інтересах держави в особі Київської міської ради
До Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від прокуратури Ноздрякова Ю.В. -посвідчення №143 від 12.04.2005р.
Від позивача Дорошенко О.С. -по дов. №225-КР-321 від 23.03.2009р.
Від відповідача ОСОБА_1 -фізична особа - підприємець
На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов'язання Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 36 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_2 Київській міській раді
Представник прокуратури позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.
Представник Київської міської ради позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на те, що у відповідача відсутні правові підстави, відповідно до чинного законодавства, для зайняття спірної земельної ділянки.
Відповідач проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що спірну земельну ділянка вона використовує під розміщення кіоску на підставі договору на право тимчасового користування землею, що був укладений 17 липня 2002 року між відповідачем та Оболонською районною у м. Києві радою. На даний час термін дії даного договору сплинув. Крім того, відповідач в судовому засіданні пояснила, що питання продовження договору оренди спірної земельної ділянки вирішується на даний час.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача прокуратури та відповідача господарський суд, встановив:
Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві здійснюється Київською міською радою.
При здійсненні Київською міською радою вищезазначених повноважень встановлено, що Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, відповідно до яких право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, використовує земельну ділянку площею 36 кв.м., яка розташована яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 у Оболонському районі м. Києва під розміщення торговельного кіоску, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Факт самовільного використання спірної земельної ділянки підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 квітня 2008 року № А 226/81, що складений Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області.
15 квітня 2008 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області був складений протокол №00226 про адміністративне правопорушення.
Нормами статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 9 Земельного кодексу України, визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об"'єкти, визначені відповідно до закону як об"єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб"єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає земельну ділянку, чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.
Слід зазначити, що відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач належних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не недав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки із договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17 липня 2002 року, що укладений між відповідачем та Оболонської районною у місті києві радою вбачається, що земельна ділянка розміром 36 кв.м. по вул. Малиновського, 15/3 у місті Києві була надана відповідачу терміном на один рік до 31.12.2002 року. Після закінчення строку дії договору, відповідач земельну ділянку не звільнила, нового договору оренди не уклала.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 36 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 у Оболонському районі м. Києва Київській міській раді (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ) у 7 - ми денний термін з дня набрання рішення законної сили.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в Доход Державного бюджету України 85 грн. держмита
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
СуддяТрофименко Т.Ю.
Повний текст рішення виготовлений
та підписаний 16.04.2009р.