ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 2/37831.03.09
За позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
ДоДочірнього підприємства «Торгівельна мережа «Мелофон»
ПроСтягнення 19 594,71 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивачів ОСОБА_2
від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Торгівельна мережа «Мелофон»про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних витрат та 3% річних за агентським договором №1 від 07.10.2005р., всього в сумі 19 594,71 грн.
Ухвалою від 14.10.08р. суд прийняв позовну заяву до провадження та призначив справу до розгляду.
Ухвалою від 28.10.08р. суд відклав розгляд справи на 11.11.08р. та зобов'язав сторони надати певні документи та пояснення.
Ухвалою від 11.11.08р. суд відклав розгляд справи на 23.12.08р. за усним клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи - в зв'язку з необхідністю йому підготуватися до судового засідання належним чином та подати відзив.
Від відповідача 23.12.08р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням повноважного представника.
Ухвалою від 23.12.08р. суд відклав розгляд справи на 08.01.09р. та зобов'язав позивача надати суду нові докази по справі.
Ухвалою від 08.01.09р. суд відклав розгляд справи, зобов'язав позивача надати докази того, що Дочірнє підприємство «Торгівельна мережа «Мелофон»є правонаступником до Дочірнього підприємства «Торгівельна мережа «П'ятачок», який є стороною Агентського договору №1 від 07.10.05р. та направив запит до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
В судовому засіданні 29.01.09р. представниками сторін заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з наміром врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.
Ухвалою від 29.01.09р. суд відклав розгляд справи на 19.02.09р. та, зокрема, зобов'язав сторін надати суду докази укладення мирової угоди.
Судове засідання призначене на 19.02.09р. не відбулось, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 01.02.09р. по 13.03.09р. включно перебувала на лікарняному.
Крім того, відповідачем 19.02.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про продовження строку розгляду спору на підставі ст. 69 ГПК України для проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами. На клопотанні наявний підпис позивача, що він проти продовження строку вирішення спору не заперечує.
Ухвалою від 16.03.09р. суд продовжив строк вирішення спору за клопотанням сторін і відклав розгляд справи на 31.03.2009р.
Як вбачається з Довідки з ЄДРПОУ станом на 20.01.09р., Відповідач з 29.12.08р. змінив адресу місцезнаходження на: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки позов було прийнято судом до свого провадження ще до зміни відповідачем адреси місцезнаходження, суд продовжує розглядати дану справу та не передає її до іншого господарського суду за підсудністю.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року ”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році ” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити.
Відзив на позов відповідач не подав.
В судове засідання 31.03.09р. представник відповідача не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений.
За таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилаються, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
07 жовтня 2005 року між Позивачем та Дочірнім Підприємством «Торгівельна мережа «П'ятачок»було укладено агентський договір №1 (надалі - Договір).
Як вбачається з наданих сторонами документів, та не заперечувалось присутнім представником відповідача, Дочірнє підприємство «Торгівельна мережа «Мелофон»є правонаступником всіх прав та обов'язків Дочірнього Підприємства «Торгівельна мережа «П'ятачок».
Відповідно до умов Договору Позивач, як Агент зобов'язувався надати Відповідачу, як Довірителю послуги з пошуку нежилих приміщень з метою укладення Довірителем з Орендодавцями договорів оренди таких об'єктів.
Відповідно до вимог п. 1.2. Договору - Довіритель (Відповідач) зобов'язується оплатити послуги Агента (Позивача) в порядку, у строк та на умовах, зазначених в даному договорі.
Відповідно до Акту виконаних робіт по огляду (додаток до Договору) уповноваженим представником Відповідача було оглянуто п'ять приміщень у м. Львові за різними адресами.
Відповідно до укладеного договору оренди (оригінал оглянуто в судовому засіданні) за адресою: м. Львів, вул. Гнатюка, 5 - вартість орендної плати становить 19331,40 грн. і відповідно до вимог п. 4.1. та 4.2. Договору, Довіритель виплачує Агентові винагороду в розмірі 100% орендної плати за договором оренди укладеного між Орендодавцем і Довірителем за сприяння Агента.
Довіритель виплачує Агентові винагороду в розмірі зазначеному в Акті наданих послуг шляхом перерахування коштів на поточний рахунок протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту наданих послуг.
01 листопада 2005 року Позивачем було виставлено рахунок № Рах-000008 на оплату наданих інформаційних послуг на суму 19 331,40 грн.
Відповідачем 22 листопада 2005 року було оплачено половину вартості наданих інформаційних послуг, а саме 9665,70 грн.
Тобто заборгованість за Договором становить - 9665,70 грн.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості.
Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог п.6.2 Договору, за порушення строку виплати винагороди Агенту за даним Договором Довіритель виплачує Агенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми належної Агенту винагороди за кожен день прострочення платежу.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом не приймаються доводи позивача, що оскільки в п. 6.2 Договору зазначено, що за порушення строку виплати винагороди Агенту за даним Договором Довіритель виплачує Агенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми належної Агенту винагороди за кожен день прострочення платежу, то не повинна застосовуватись норма ст. 232 ГК України, яка встановлює скорочений строк нарахуванням штрафних санкцій.
Як вбачається з положень ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 6.2 Договору відповідає ст. 549 ЦК України (де вказано чим є пеня) і зазначення в п. 6.2 умови «за кожен день прострочення виконання» лише відповідає визначенню пені наведеному в ст. 549 ЦК України, та не є, передбаченим в ст. 232 ГК України, встановленням іншого строку нарахування пеня, ніж зазначений скорочений шестимісячний строк в ч. 6 ст. 232 ГК.
Враховуючи вищенаведене, суд перераховує пеню за пів року.
Відповідно до умов договору, Довіритель виплачує Агентові винагороду в розмірі зазначеному в Акті наданих послуг шляхом перерахування коштів на поточний рахунок протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту наданих послуг.
Як вбачається з Акту наданих послуг, в ньому не вказано дати його складання та підписання, а лише вказано, в яких числах Позивачем Відповідачу надавалися послуги згідно Договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем, у відповідності до ст. 530 ЦК України, направлялись Відповідачу ОСОБА_3 з вимогою сплатити заборгованість за Договором в сумі 9665,7 грн.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, першу претензію було направлено на адресу Відповідача 28.03.08р. Проте пошта повернула конверт та зазначила «в зв'язку з закінченням терміну зберігання». Тобто, конверт з претензією Відповідач з пошти не забрав. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомляв позивача про зміну адреси, найменування, реорганізацію або організацію.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що Позивач виконав встановлений ст. 530 ЦК України порядок направлення вимоги та направив її належним чином; законом не передбачений обов'язок кредитора пересвідчитись ти отримав боржник вимогу, зважаючи на що наслідки неотримання даної вимоги покладаються на боржника (відповідача).
Як зазначалось вище, першу претензію було направлено на адресу Відповідача 28.03.08р.
Тобто 28.03.08р. + 7 днів (ст. 530 ЦК України) + 3 дні (поштовий перебіг) = 08.04.08р. (день з якого починається нарахування пені).
Судом встановлено, що з 08.04.08р. по 07.10.08р. включно нараховано наступну суму пені:
- з 08.04.08р. по 30.04.08р. включно, облікова ставка НБУ 10%, за 23 дні = 121,81 грн.
- з 01.05.08р. по 07.10.08р. включно, облікова ставка НБУ 12%, за 160 день = 1016,88 грн.
Всього -1138,69 грн. пені.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач також заявляє вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних витрат, у відповідності до ст. 625 ЦК України, за період з 03.11.2005р. по 01.09.08р.
З мотивів, заведених вище, суд робить перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, а саме з 08.04.08р. по 01.09.08р., що становить:
- інфляційні витрати -за 23 дні квітня та з 01.05.08р. по 01.09.08р. включно, складає 432,69 грн.;
- 3% річних з 08.04.08р. по 01.09.08р. включно, складає 115, 19 грн.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими, проте підлягають задоволенню у відповідності до зробленого судом та наведеного в рішенні розрахунку.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита (пропорційно сумі задоволених позовних вимог) та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Торгівельна мережа «Мелофон»(61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82; код ЄДРПОУ 32072013) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (79031, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 9665 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 70 коп. основної заборгованості, 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 69 коп. пені, 432 (чотириста тридцять дві) грн. 69 коп. інфляційних витрат, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 19 коп. 3% річних, 113 (сто тринадцять) грн. 52 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.О.Домнічева
Дата підписання та виготовлення повного тексту рішення -08.04.09р.