29 квітня 2009 р. № 38/112
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П.,-головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Полянського А.Г.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиприватного підприємства "Наталі Плюс"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від 12.11.2008 р.
у справігосподарського суду міста Києва
за позовомприватного підприємства "Наталі Плюс"
дозакритого акціонерного товариства "Сведбанк Інвест"
третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна
провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: Маленко О.М. (дов. від 02.09.2008р. № 16/769),
третьої особи: не з'явився
Приватне підприємство "Наталі Плюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства "Сведбанк Інвест" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2008 р. зі справи №38/112, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008р., у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, ПП "Наталі Плюс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що судом невірно застосовано норми матеріального права.
У відзиві ЗАТ "Сведбанк Інвест", останній просить залишити судові рішення в силі, а касаційну скаргу без задоволення.
Позивач, третя особа не реалізували своє процесуальне право на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, 12.12.2003 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №185, відповідно до якого відповідач відкриває позивачу кредитну лінію, що не відновлюється, відповідно до якої надає позивачу кредит у гривнях на умовах, передбачених договором, а позивач зобов'язується одержувати кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплачувати проценти за користування ними та виконувати інші обов'язки, передбачені договором.
Строк дії кредитної лінії з 12.12.2003 р. по 11.12.2006 р. включно (п. 1.3. договору).
Пунктом 4.2. договору встановлено, що позивач щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунок відповідача у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця.
Виконання зобов'язань позивачем за договором забезпечується: заставою товарів в обороті, які належать позивачу на праві власності, балансовою вартістю 2336052 грн. без ПДВ; заставою товарів в обороті, які будуть належати позивачу після їх придбання, балансовою вартістю не менш ніж 1250000 грн. Договір застави має бути оформлений нотаріально в строк не пізніше 19.12.2003 р. (п.5.1. договору).
Відповідно до п.5.2. договору у разі несвоєчасного виконання позивачем грошових зобов'язань за договором відповідач має право погасити заборгованість за рахунок забезпечення.
Згідно з п.8.1., 8.1.1. договору відповідач вправі вимагати дострокового повернення кредиту разом із сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих відповідачу в результаті невиконання чи неналежного виконання позивачем умов договору, а позивач зобов'язаний повернути відповідачу одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані відповідачу збитки у наступних випадках: якщо позивач порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені пунктами 4.1. та 4.2. договору.
05.05.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір №185/ІП-3, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає в іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 іпотечного договору, на забезпечення вимог (зобов'язань), що випливають із кредитного договору від 12.12.2003 р. №185 та додаткових договорів до нього, укладених між позивачем та відповідачем та згідно з яким відповідач надає позивачу право користування кредитом у вигляді кредитної лінії, що не відновлюється з лімітом заборгованості в розмірі 6133000 грн.
Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки задовольняються вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення.
Згідно з п.1.4. договору відповідач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, воно не буде виконано повністю, та в інших випадках передбачених законом або договором іпотеки.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що предметом іпотеки є наступне нерухоме майно Позивача, а саме нежилі приміщення №58 (прим. 1-9, 9а, 10,1, II, III, IV) 1-ого поверху (в літ. А), загальною площею 398,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бурмистенка, буд. 11.
Відповідно до п.4.1. договору відповідач набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених умовами договору іпотеки у разі порушення з боку позивача своїх обов'язків, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позивача за кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору; та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов кредитного договору, зазначених в розділі 8 кредитного договору. Сторони домовились, що документами, які підтверджують наявність випадків, передбачених цим пунктом, є виписки по відповідним рахункам, відкритим на користь позивача за кредитним договором у банку відповідача, або інші документи, що підтверджують настання випадків, з якими пов'язується момент виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п.4.3. вказаного договору у разі настання обставин, зазначених у п.4.1. договору позивач має право за згодою відповідача, протягом 10 днів вжити заходів для реалізації предмету іпотеки. При не проведенні реалізації предмету іпотеки в вищезазначений строк предмет іпотеки реалізується у порядку, визначеному п.4.4. договору, відповідно до якого у разі недосягнення сторонами згоди щодо способів реалізації предмету іпотеки про звернення стягнення на передане в іпотеку майно, відповідач може звернутись до нотаріуса про вчинення виконавчого напису або до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Після одержання виконавчого документа предмет іпотеки може бути реалізовано за згодою сторін обраним ними способом, а при недосягненні такої згоди предмет іпотеки реалізується у процесі виконавчого провадження.
01.04.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений додатковий договір №24 до кредитного договору №185 від 12.12.2004 р., відповідно до якого сторони домовились продовжити термін дії кредитного договору на 5 років, у зв'язку з цим пункт 1.3. кредитного договору був викладений у наступній редакції: "Строк дії кредитної лінії - з 12.12.2003 р. по 11.12.2011 року включно".
Відповідно до п.1.3 додаткового договору, сторони домовились зменшити проценту ставку за користування кредитом за кредитним договором до 15% річних. У зв'язку з цим пункт 1.4. кредитного договору викладений у наступній редакції: "Процентна ставка за користування коштами кредиту: 15% річних".
13.04.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №2 про внесення змін до іпотечного договору №185/ІП-3.
Відповідно до вказаного договору сторонами були внесені зміни до договору застави: пункт 1.1. договору застави був викладений у такій редакції:
"Позивач передає, а відповідач приймає в іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 іпотечного договору, на забезпечення наступних зобов'язань позивача, що випливають із кредитного договору від 12.12.2003р. №185 (із додатковими договорами), який укладено між позивачем та відповідачем, та згідно з яким відповідач надає позивачу право користування кредитом (кредитними траншами) у доларах США (валюта кредиту), що надаються відповідачем в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 1267777 доларів США під проценти на строк до 11.12.2011 р."
Листом від 26.01.2007 р. вих.№85 відповідач повідомив позивача про те, що у разі, якщо до 05.02.2007 р. позивач не виконає свої зобов'язання зі сплати прострочених відсотків у сумі 121675,21 доларів США, не поверне прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 14000 доларів США, а також не сплатить пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсоткам, що передбачені умовами кредитного договору №185 від 12.12.2003 р., відповідач згідно пункту 8.2. договору, вимагає у десятиденний строк дострокового виконання позивачем зобов'язань за вищевказаним кредитним договором з повернення коштів кредиту, сплати нарахованих відсотків, штрафів та пені згідно умов договору.
Відповідач в листі від 16.02.2007 р. повідомив позивача про те, що до 10.02.07р. позивачем не були виконані зобов'язання за кредитним договором, тому відповідач розпочинає процедуру звернення стягнення на майно відповідно до закону та договорів застави (іпотеки).
Відповідач листом від 27.03.2007 р. звернувся до третьої особи з проханням вчинити виконавчий напис на договорі іпотеки, укладеному між позивачем та відповідачем, №185/ІП-3 від 05.05.2004 р. та договорі іпотеки №185/ІП-1 від 12.12.2003 р., укладеному між відповідачем та Подобєдовою (Могіль) С.В. на суму заборгованості за кредитним договором №185 від 12.12.2003 р. в розмірі 1402352,87 доларів США відповідно до розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, до вказаного листа відповідач додав копії кредитного договору №185 від 12.12.03 р. із додатковими договорами; оригінали іпотечних договорів із додатковими договорами; письмову вимогу від 26.01.07 р., попередження боржнику та поручителю від 16.02.07 р., виписку з позичкового рахунку, а також розрахунок заборгованості станом на 16.02.2007 р.
02.04.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Світланою Миколаївною був вчинений виконавчий напис №1614, відповідно до якого пропонувалось звернути стягнення на: нежитлові приміщення №58 (прим. 1-9, 9а, 10, І, II, III, IV) 1-ого поверху (в літ. А), загальною площею 398,3 кв.м., які знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Бурмистенка, буд. 11, які належать позивачу.
За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому чинним законодавством порядку заставленого майна, пропонувалось задовольнити вимоги відповідача в сумі 1402352,87 доларів США, в тому числі заборгованість по погашенню кредиту в сумі 1255777 доларів США, суму нарахованих і несплачених процентів - 137895,66 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення суми кредиту - 476,93 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 8203,28 доларів США.
26.04.2007р. Головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №1614 про стягнення з позивача на користь відповідача 1402352,87 доларів США за рахунок заставленого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 398,3 кв.м.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 1054 ЦК України встановлено зобов'язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено господарським судом попередніх інстанцій, позивач своїх зобов'язань за кредитним договором зі сплати процентів за користування кредитом та часткового повернення суми кредиту вчасно не виконав, тому відповідач правомірно на підставі умов кредитного договору звернувся до позивача з вимогою дострокового повернення всієї суми кредиту, відсотків за користування ним та сплати штрафних санкцій, внаслідок чого у позивача виникли зобов'язання по достроковому поверненню всієї суми кредиту, відсотків за користування ним та сплатити штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 87, ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до розділу 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172, нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, враховуючи обставини справи та приписи наведених норм матеріального права, висновки господарського суду першої та апеляційної інстанції, що спірний виконавчий напис вчинений третьою особою правомірно та, як наслідок, про відмову в позові, колегія суддів визнає правомірним і обґрунтованим.
Отже, місцевим та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008р. у справі № 38/112 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді: Т.Ф. Костенко
А.Г. Полянський