Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" вересня 2015 р.Справа № 922/4064/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Заводовій К.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр", м.Миронівка Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс", с. Наталине Харківської області , Приватного підприємства фірма "Юкон-Агро", с. Наталине Харківської області
про визнання недійсним договору
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від першого відповідача: ОСОБА_1 - довіреність від 16.01.2015
від другого відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр", м.Миронівка Київської області (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс", с. Наталине Харківської області (далі за текстом - перший відповідач) та Приватного підприємства фірма "Юкон-Агро", с. Наталине Харківської області (далі за текстом - другий відповідач), про визнання недійсним договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір поруки №0407/3 від 04.07.2013 укладено відповідачами без його згоди, а тому цей договір суперечить умовам п.13.5 основного договору (договору підряду №КРС-8/13 від 04.07.2013) і вимогам ст.ст.512, 516 ЦК України, та підлягає визнанню недійсним.
Позивач в судове засідання 29.09.2015 свого представника не направив. У минулому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Перший відповідач надав суду заперечення, в яких проти позову заперечив, посилаючись на відповідність оспорюваного договору поруки вимогам законодавства та відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Також перший позивач вказує, що з укладенням договору поруки заміна кредитора сторони в основному зобов'язанні не відбулася.
Представник першого відповідача просив в задоволені позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Другий відповідач направив суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив у задоволенні позову відмовити, оскільки оспорюваний договір поруки не порушує вимог чинного законодавства та прав позивача. При укладенні договору поруки згода боржника не вимагається. Крім того, вказує, що порука є способом забезпечення зобов'язання та не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором. Другий відповідач вважає, що внаслідок укладення договору поруки заміна сторони у зобов'язанні не відбувається.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника першого відповідача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
04 липня 2013 року між першим відповідачем, як підрядником, та позивачем, як замовником, укладено договір підряду №КРС-8/13 (далі за текстом - Договір підряду), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту свердловини, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до пункту 3.1 Договору підряду загальна вартість робіт складається з сум, вказаних в підписаних сторонами актах виконаних робіт.
Пунктом 3.6.1 Договору підряду сторони передбачили, що оплата послуг здійснюється частково на умовах часткової попередньої оплати, з наступною повною оплатою протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
Згідно пункту 9.1 Договору підряду даний договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За умовами пункту 13.5 Договору підряду жодна з сторін не має права передавати свої права та обов'язки по цьому договору третім особам без отримання на це попередньої письмової згоди іншої сторони.
04 липня 2013 року між другим відповідачем, як поручителем, та першим відповідачем, як кредитором, укладено Договір поруки № 0407/3 (далі за текстом - Договір поруки), за умовами пункту 1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання позивачем, як боржником, обов'язку щодо сплати на користь кредитора заборгованості, в межах суми 2 000 грн.
Відповідно до умов пункту 2 Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником обов'язку за вищевказаним Договором підряду №КРС-8/13 від 04.07.2013 поручитель зобов'язується в строк до 15 календарних днів з дня настання строку платежу за Договором підряду, сплатити кредиторові грошову суму, визначену в пункті 1 Договору поруки.
Вимоги за Договором поруки можуть бути пред'явлені до 31.12.2016 (включно). Після закінчення цього строку порука втрачає силу (пункти 3, 4 Договору поруки).
У разі отримання відповідної вимоги від кредитора поручитель зобов'язаний або перерахувати на рахунок кредитора грошову суму, або повідомити кредитора про відмову задовольнити його вимоги (пункт 5 Договору поруки).
Згідно пункту 6 Договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.
Пунктом 7 Договору поруки сторони передбачили, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в Договорі.
Як свідчать матеріали справи, позивач не є стороною Договору поруки, про його укладення відповідачами не повідомлявся та письмової згоди на це не надавав.
Неповідомлення позивача про укладення Договору поруки не заперечується і відповідачами у справі.
Позивач, вважаючи, що укладення Договору поруки без його відома, суперечить умовам пункту 13.5 Договору підряду, а також вимогам статей 512, 516 ЦК України, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати даний Договір поруки недійсним.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до пункту 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів поруки на підставі того, що відповідний договір укладено без згоди боржника, господарському суду слід виходити з такого.
Згідно з приписами статей 553, 554 ЦК України договір поруки укладається кредитором і поручителем за зобов'язанням, яке забезпечується договором поруки. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником у зобов'язанні, забезпеченому порукою. Обов'язок кредитора або поручителя за договором поруки одержувати згоду боржника на укладення такого договору законодавством України не передбачений та не випливає зі змісту правовідносин поруки. Відповідно відсутність зазначеної згоди не порушує й умов дійсності договору поруки та не є підставою для визнання його недійсним.
Отже, відсутність згоди позивача, як боржника за Договором підряду, на укладення Договору поруки не впливає на його дійсність.
Посилання позивача на статті 512, 516 ЦК України не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.
Зазначені норми стосуються правовідносин щодо заміни сторони (кредитора) у зобов'язанні, однак порука, відповідно до статті 546 ЦК України, є видом забезпечення виконання зобов'язання, а не правочином щодо заміни сторони в зобовязанні.
Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок саме виконання обов'язку боржника поручителем. Однак укладення Договору поруки не є таким виконанням. З тексту Договору поруки вбачається, що на момент його укладення поручитель не виконує будь-яких обов'язків боржника за Договором підряду, а лише зобов'язується їх виконати в майбутньому за умови невиконання їх самим боржником.
Крім того, частина 2 статті 516 ЦК України прямо передбачає наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, які полягають не у недійсності відповідного правочину, а у тому, що новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Зокрема, у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Положення пункту 13.5 Договору підряду також не свідчать про недійсність Договору поруки, оскільки з них вбачається, що жодна з сторін не має права передавати саме свої права та обов'язки третім особам без отримання на це попередньої письмової згоди іншої сторони. Однак, за умовами Договору поруки перший відповідач жодні свої права та обов'язки, як підрядника, за Договором підряду другому відповідачу не передавав.
Доводи позивача про те, що Договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, не можуть бути прийняті судом, виходячи з наступного.
Як вбачається з пояснень представників позивача та першого відповідача в судових засіданнях у даній справі, на даний час в провадженні Харківського апеляційного господарського суду перебуває справа №922/3645/15 за позовом ТОВ "Укрнафтогазресурс" до ТОВ "Надра Геоцентр" та ПП Фірма "Юкон Агро" про стягнення заборгованості за Договором підряду №КРС-8/13 від 04.07.2013. Предметом апеляційного перегляду є рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2015 у справі №922/3645/15.
З інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.2015 у справі №922/3645/15 позовні вимоги були задоволені частково:
- з ТОВ "Надра Геоцентр" на користь ТОВ "Укрнафтогазресурс" стягнуто 3699614,77грн. основного боргу, 65285,42грн. 3% річних, 1366223,43грн. інфляційних втрат, 546213,84грн. пені та 73 001,73грн. судового збору.
- з ПП фірма "Юкон Агро" на користь ТОВ "Укрнафтогазресурс" стягнуто 2000,00 грн. основного боргу та 25,72 грн. судового збору.
Отже, перший відповідач у даній справі скористався своїм правом та заявив до стягнення грошові вимоги у розмірі 2000,00грн. з другого відповідача за Договором поруки.
В матеріалах справи наявне платіжне доручення №809 від 11.09.2015, за яким другий відповідач сплатив на користь першого відповідача 2000,00грн. згідно Договору поруки №0707/3 від 04.07.2013. Зазначене підтверджується і копією виписки по банківському рахунку першого відповідача за 11.09.2015.
За таких обставин посилання позивача на те, що Договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, є безпідставним.
Крім вищенаведеного, суд враховує й те, що позивачем не доведено факту наявності порушення його прав та інтересів, а також настання для нього будь-яких негативних наслідків, які були обумовлені оспорюваним Договором поруки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що Договір поруки суперечить вимогам чинного законодавства, а також порушує його права та інтереси. У зв'язку з цим, суд вважає, що підстави для визнання його недійсним відсутні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
Повне рішення складено 05.10.2015 р.
Суддя ОСОБА_2