Справа № 552/7707/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2137/15Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
01 жовтня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів Хіль Л.М., Гальонкіна С.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2014 року
по справі за поданням державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон,-
У грудні 2014 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_3звернувся до суду із вказаним поданням та просив тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на ТОВ «Форос-Агро», керівником якого він є, про стягнення на користь ДПІ у м. Полтава заборгованості на загальну суму 4334803,01 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2014 року подання задоволено.
Тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань з виконання рішень судів, які підлягають примусовому виконанню в межах зведеного виконавчого провадження №41503512 про стягнення з ТОВ «Форос-Агро» на користь ДПІ у м. Полтава заборгованості на загальну суму 4334803,01 грн.
В апеляційному порядку ухвалу місцевого суду оскаржив ОСОБА_2, просив скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання про тимчасове обмеження виїзду за межі України, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про задоволення подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області, суд першої інстанції виходив з того, що Маркелов, як керівник юридичної особи боржника, ухиляється від виконання боргових зобов'язань.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого суду.
Згідно зі ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 18 ч.3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Таким чином, законодавство визначає умову за якої особа може бути обмежена у праві на виїзд за межі України, а саме ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду.
Як вбачається із документів, наданих апелянтом, ОСОБА_2 згідно з наказом №2-12 від 02 лютого 2014 року звільнений з посади директора ТОВ «Форос-Агро», а тому відсутні підстави для тимчасового обмеження його права на виїзд за кордон, а відповідно і для задоволення подання державного виконавця.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, постановлено помилкову ухвалу про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, а отже наявні підстави для її скасування, передбачені ст.312 ЦПК України.
Керуючись ст.303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.2, 314 ч.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2014 року -скасувати та ухвалити нову.
У задоволенні подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.Ю. Кузнєцова
Судді Л.М. Хіль
С.А. Гальонкін