09 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/722/15
Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Градовського Ю.М.,
судді -Лук'янчук О.В.
при секретарі -Дубині Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корисне харчування» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Корисне харчування» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення рішення ДПІ від 23.01.2015 року №0000092206, яким позивачу нараховані штрафні санкції на суму 17000,00 грн. за порушення ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту (довідки) №3/15-32-21-01/33138106 «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» (а.с.32-34).
За змістом цього акту позивач в порушення ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у належному йому ресторані «Айва» зберігав алкогольні напої, а саме: вино «Антинорі Россо 2010» 1 пляшка, вартістю 180,00 грн., без марок акцизного податку встановленого зразка.
Штрафна санкція в розмірі 17000,00 грн. визначена спірним повідомленням-рішенням на підставі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем всупереч нормам Податкового кодексу України, оскільки в діях позивача відсутнє порушення ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», і фактична перевірка позивача проведена із порушеннями порядку її проведення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Вказуючи на порушення порядку проведення фактичної перевірки позивача, суд першої інстанції вказав на встановлення в судовому засіданні факту ненадання перевіряючими до початку проведення перевірки позивачеві копії наказу від 21.10.2014 року №1390 «Про проведення фактичної перевірки», що є порушенням ст.80 ПК України.
При цьому суд першої інстанції не обґрунтував такий висновок з посиланням на конкретні докази чи обставини, які б підтверджували такий висновок.
В той же час, наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт надання фахівцями ДПІ директору позивача до початку проведення фактичної перевірки як направлення на проведення такої перевірки, так і копії вищевказаного наказу про її проведення.
Зокрема, в направленні на проведення перевірки №2 від 07.11.2014 року (а.с.36) містяться письмові розписки директора позивача Бутенко П.М. про пред'явлення йому цього направлення на перевірку 11.11.2014 року о 18 год. 20 хвил., а також про отримання ним копії наказу від 21.10.2014 року №1390 «Про проведення фактичної перевірки» 11.11.2014 року о 18 год.10 хвил..
З огляду на те, що перевірка позивача була розпочата 11.11.2014 року о 18 год. 20 хвил., про що вказано на першому аркуші акту, то направлення на проведення перевірки та наказ про її проведення були вручені відповідачу з дотриманням приписів статей 80, 81 ПК України.
Відповідно до приписів п.81.1 ст.81 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Отже, ті обставини, про які стверджує позивач у позовній заяві, а саме: ненадання перевіряючими до початку проведення перевірки позивачеві копії наказу, могли бути для позивача підставою для недопущення перевіряючих до проведення фактичної перевірки, однак вони були допущені позивачем до проведення фактичної перевірки, і жодних зауважень щодо проведення такої перевірки з боку позивача не було відображено в акті перевірки. Навпаки, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Корисне харчування» в акті перевірки письмово зазначив про відсутність в нього зауважень до перевірки.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки позивача є безпідставним та спростовується наявними у справі доказами.
Вказуючи про помилковість висновків податкового органу щодо наявності в діях позивача ознак порушень приписів ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд першої інстанції з посиланням на ч.2 та п.3 ч.4 ст.11 цього Закону зазначив, що вказана в акті перевірки пляшка вина була законно придбана, відповідає вимогам маркування та внесена до реєстру, що дає можливість встановити її походження згідно наданої позивачем видаткової накладної.
Також суд першої інстанції послався на пояснення свідка Бутенка П.М., який пояснив, що вказана в акті перевірки пляшка вина була підготовлена для розливу.
Колегія суддів не може погодися з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірна штрафна санкція застосована до відповідача саме за зберігання алкогольного напою без наявності на ньому марки акцизного податку.
Частиною 4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Згідно п.226.2 ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до п.226.6 ст.226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Відповідно до п.12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року №854 зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
Отже, діючим законодавством чітко визначений обов'язок суб'єктів господарювання зберігати та реалізовувати алкогольні напої тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
Постановою КМУ від 27.12.2010 року №1251 затверджене Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Як передбачено пунктами 20, 21, 22 Положення №1251 у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.
У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку про наявність у суб'єкта господарювання обов'язку зберігати пляшки алкогольних напоїв з приклеєними на них марками акцизного податку.
Цей обов'язок застосовується і для тих алкогольних напоїв, які реалізуються на розлив. В цьому випадку марки акцизного податку повинні залишатися на горловині пляшки, але можуть бити пошкодженими (розірваними) внаслідок розкриття пляшки.
Наявність на вже відкритій пляшці алкогольного напою пошкодженої марки акцизного податку буде підтвердженням дотримання вимог ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст.226 ПК України щодо зберігання алкогольного напою за наявності на пляшці марки акцизного податку.
Матеріали справи не містять доказів того факту, що зазначена в акті перевірки пляшка вина «Антинорі Россо 2010» зберігалась позивачем із наклеєною на горловині цієї пляшки маркою акцизного податку встановленого зразка у цілому або пошкодженому вигляді.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з правомірністю застосування спірним повідомленням-рішенням штрафної санкції в розмірі 17000,00 грн. на підставі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка передбачає застосування штрафу за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 грн..
Посилання суду першої інстанції на законність придбання позивачем вказаного алкогольного напою не спростовує наявність зазначеного вище порушення.
За таких обставин апеляційна скарга ДПІ підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню і з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - скасувати.
Винести по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Корисне харчування» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2015 року №0000092206.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 вересня 2015 року.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко
Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський О.В. Лук'янчук