09 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1224/15а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,
при секретарі Алексєєвої Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Веснянка-КВ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2015 року № 0000872200 та № 0000862200. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що вони прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання їх не чинними та скасування.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» є платником податків, в тому числі податку на додану вартість, займається виробництвом продуктів борошномельно - круп'яної промисловості, оптовою торгівлею.
У період з 19.02.2015 р. по 20.02.2015 р. відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Агропрордукт - Херсон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Веснянка-КВ» за жовтень 2014 року, ТОВ «Укрстройагропроект» за жовтень 2014 р. та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 27.02.2014 року № 44/21-03-22-04/33590624.
У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «Агропродукт-Херсон» встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в наслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на 28 482 грн. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму ПДВ - 28 681 грн. за жовтень 2014 р.
В акті стверджується, що податковий кредит жовтня 2014 року був завищений внаслідок включення суми ПДВ 57163 грн. за господарськими операціями придбання товарів та послуг у ТОв "Веснянка-КВ" та ТОВ "Укрстройагропроект". Правочини укладені між позивачем та продавцем товару (висівки пшеничні) ТОВ «Веснянка КВ», між позивачем та продавцем послуг ТОВ «Укрстройагропроект» не мають реального характеру, а їх виконання та придбання товару оформлено суто документально без мети реального настання правових наслідків. До такого висновку податкова інспекція дійшла з огляду на те, що в товарно-транспортних накладних на перевезення придбаних позивачем висівок в якості перевізників зазначені ТОВ АФ «Агролюкс-України» та ТОВ «Веста», а за результатами аналізу податкової декларації з ПДВ ТОВ "Веснянка-КВ" за жовтень 2014 р. та реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "Веснянка-КВ" не декларувало жодних взаємовідносин з ТОВ АФ „Агролюкс-Україна" і ТОВ „Веста ПР" за жовтень 2014 р., таким чином неможливо підтвердити той факт, що вищезазначені організації здійснювали перевезення висівок пшеничних на адресу ТОВ «Агропродукт - Херсон». Також в ході аналізу наданих документів контролюючим органом встановлено, що постачання висівок пшеничних у перевіряємому періоді здійснювалось не зі складів ТОВ "Веснянка-КВ", а з адреси його контрагента-постачальника ТОВ «Яр Поле». В порушення п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, товарно-транспортні накладні №№011 від 16.10 2014, 100 від 17.10.2014, 1 від 18.10.2014, 001 від 20.10.2014 не містять підписів директора ТОВ "Веснянка-КВ" Рєпіної К.В. в реквізиті «бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника)».
ДПІ зазначає, що податкові накладні, виписані на придбання товарів від ТОВ "Веснянка-КВ" на загальну суму 50613 грн. 10 коп., не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, що свідчить про відсутність фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Також перевіркою було встановлено, що ТОВ "Укрстройагропроект" у жовтні 2014 року на замовлення ТОВ «Агропродукт - Херсон» надавало послуги згідно договору про надання послуг з сертифікації вантажу №25/09-002 від 25.09.2014, а саме: проведення карантинного огляду та ветеринарного дослідження вантажу, видача карантинних сертифікатів та ветеринарних свідоцтв, реєстрація їх у пункті державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду. Усього надано послуг на суму 39297 грн. 70 коп. (з ПДВ). Дослідивши акти надання послуг, відповідач зазначив, що в них не вказано період, в якому видавались карантинні сертифікати та ветеринарні свідоцтва, тому дійшов висновку, що вищезазначені операції здійснювались в дату видачі актів наданих послуг. Для підтвердження даних операцій до Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області надано запити щодо надання копій карантинних сертифікатів, що були видані ТОВ «Агропродукт - Херсон» та ТОВ "Укрстройагропроект" у жовтні 2014 р. А також до Управління ветеринарної медицини у м. Херсоні та до Херсонської міської лікарні державної ветеринарної медицини щодо видачі ветеринарно-санітарних документів, що були видані ТОВ «Агропродукт - Херсон» та ТОВ "Укрстройагропроект" у жовтні 2014 р. Станом на дату акту відповіді від Управління ветеринарної медицини у м. Херсоні та Херсонської міської лікарні державної ветеринарної медицини не надані. 26.02.2014 до ДПІ у м. Херсоні надійшли відповіді від Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області на вищевказані запити. Відповідно до копії реєстру виданих карантинних сертифікатів за жовтень 2014 р. ТОВ "Укрстройагропроект" за дорученням ТОВ «Агропродукт - Херсон» отримало сертифікати на висівки пшеничні гранульовані наступним чином: 01.10.2014 на загальну вагу 385,21 т, 15.10.2014 - на 218,51 т, 16.10.2014 - на 856 т. Всього за жовтень 2014 р. ТОВ "Укрстройагропроект" за дорученням ТОВ «Агропродукт - Херсон» отримало карантинні сертифіката на висівки пшеничні гранульовані на загальну масу 1 459,72 т.
За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонської області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000862200 від 18.03.15 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додано вартість на 28681 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 14340,50 грн., №0000872200 від 18.03.15 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 28482 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 14241 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав доведеним позивачем право на формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Укрстройагропроект", ТОВ «Веснянка КВ» . Натомість, відповідач у справі як суб'єкт владних повноважень на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів суду правомірність та законність прийнятих податкових повідомлень - рішень №0000862200, №0000872200 від 18.03.15.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Крім того, положеннями ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.10.2014 р. між ТОВ «Веснянка-КВ» (Продавець) та ТОВ «Агропродукт-Херсон» (Покупець) було укладено договір К № 811014. Пунктом 1 договору передбачено, що Продавець передає у власність, а Покупець приймає і оплачує Товар, вид, кількість, якість, ціна і вартість, якого визначаються згідно умов даного Договору. Відповідно до п. 2 Дговору всі терміни договору, умови поставки, ризики визначаються у відповідності з міжнародними правилами поставки Інкотермс-2010. Згідно п. 3.1 Договору ціна за одну метричну тону і сума Товару на кожну партію Товару визначається в Додаткових угодах до даного Договору. Відповідно до п. 4.1 Договору поставка Товару здійснюється на умовах, обумовлених у Додаткових умовах до даного Договору, згідно Інкотермс-2010. Згідно пункту 5.1 форма оплати: безготівковий розрахунок (а.с. 21-22).
На виконання договору К № 811014 від 13.10.2014 р. ТОВ «Агропродукт-Херсон» було придбано у ТОВ «Веснянка-КВ» висівки пшеничні розсипні у жовтні 2014 року.
Факт поставки підтверджується: видатковими накладними, податковими накладними (а.с. 23-36), виписками банку по рахунку (а.с. 51-58).
Транспортування здійснено Продавцем та підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 37, 39, 41, 43, 45, 47).
Також в матеріалах справи наявні копії наступних документів: видаткової накладної на товар-висівка пшенична гранульована (а.с. 106), акту прийому-передачі вантажу від 31 жовтня 2014 р. (а.с. 107), довіреності на отримання цінностей-отрубі пшеничгі гранульовані (а.с. 108), накладних (а.с. 109-114).
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на перевірку були надані докази придбання товару ( висівки пшеничні розсипні) у ТОВ "Веснянка-КВ" в жовтні 2014 р., які в подальшому були передані до виробництва з грануляції цих висівок, а саме - податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку про оплату товарів, відомості бухгалтерського обліку, податкову звітність, до складання яких зауважень у відповідача не було. На час здійснення правочинів з позивачем, ТОВ «Веснянка-КВ» було діючим підприємством, платником податку на додану вартість, доказів на спростування даних відомостей контролюючим органом суду не надано. Податкові накладні оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивач мав право на включення зазначених в цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Доводи ДПІ про відсутність у ТОВ «Веснянка КВ» можливості доставити товар за відсутності декларування своїх взаємовідносин з перевізниками, недоліки в оформленні ТТН, суд вважає необґрунтованими, оскільки даний факт ніяким чином не впливає на формування позивачем податкового кредиту. З точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.
Крім того, доводи відповідача не підтверджено документально, суду не надано звітності ТОВ «Веснянка КВ» за жовтень 2014 року, на яку є посилання в акті перевірки позивача, не надано суду будь-якого акту перевірки даного підприємства або підприємств -перевізників. Не досліджені інші періоди звітування, в яких можливо відображення придбання транспортних послуг ТОВ "Веснянка-КВ". Не перевірені водії, транспортні засоби (у кого в користуванні або власності вони знаходяться).
Для позивача, який не був замовником транспортних послуг, не має ніякого значення відносини його контрагента з іншими юридичними особами, стан дотримання податкового законодавства ними ніяким чином не впливає на бухгалтерський або податковий облік позивача, відтак ця обставина не впливає на реальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.
25 вересня 2014 року між ТОВ «Укрстройагропроект» (Виконавець) та ТОВ «Агропродукт-Херсон» (Замовник) було укладено договір № 25/09-002 про надання послуг з сертифікації вантажу. Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного договору є забезпечення проведення карантинного огляду та ветеринарного дослідження вантажу, видача карантинних сертифікатів та ветеринарних свідоцтв (ф-2), реєстрація їх у службі ПГВСКН (Пункті державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду) (а.с. 59-61).
Відповідно до пункту 1, 2 Додатку 1 до Договору № 25/09-002 про надання послуг з сертифікації вантажу від 25 вересня 2014 вартість послуг з організації сертифікації зернових вантажів, включаючи дослідження вантажу, (відбір проб, доставки їх в лабораторію) видання ветеринарних свідоцтв (ф-2), оплату служби ПГВСКН (пункт державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду) становить 15,00 (п'ятнадцять) гривень за одну тонну МТ., в т.ч. ПДВ. Вартість послуг з організації сертифікації зернових вантажів, включаю дослідження вантажу, видання карантинного сертифіката становить 22,00 (двадцять дві) гривні за одну тонну МТ., в т.ч. ПДВ (а.с. 62).
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору № 25/09-002 про надання послуг з сертифікації вантажу від 25.09.2014 р. п.2.2.1 Договору № 25/09-002 від 25.09.2014 р. було викладено в іншій редакції (а.с. 63).
Факт надання послуг підтверджується: актами надання послуг, (а.с. 64-69), податковими накладними (а.с. 70-75), виписками банку по рахунку (а.с. 76-87), карантинними сертифікатами (а.с. 88-104).
Доводи відповідача про те, що надані на перевірку первинні бухгалтерські та податкові документи (податкові накладні, акти надання послуг, податкова звітність, банківськи виписки, документи бухгалтерської звітності) не дають можливості підтвердити факт надання послуг ТОВ "Укрстройагропроект" на адресу ТОВ «Агропродукт - Херсон», також не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. На підставі умов договору ТОВ «Агропродукт - Херсон» отримало послуги з оформлення сертифікатів від ТОВ Укрстройагропроект, тому запити до інших органів, як то Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області, Управління ветеринарної медицини у м. Херсоні, Херсонської міської лікарні державної ветеринарної медицини, не мають відношення до справи. Твердження позивача про те, що податкові накладні він отримує від ТОВ "Укрстройагропроект" при сплаті вартості послуг (попередня оплата), відповідачем не спростовані. Отже, дата сертифікатів не обов'язково повинна співпадати з датою оформлення акту наданих послуг.
Та обставина, що за даними Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області загальний обсяг висівки пшеничної, на який надано карантинні сертифікати ТОВ "Укрстройагропроект" за дорученням ТОВ «Агропродукт - Херсон» протягом жовтня 2014 р. на 397,62 т більше, ніж обсяг, відображений в бухгалтерському обліку позивача, не є підставою для висновку про неможливість підтвердження фактів надання послуг ТОВ "Укрстройагропроект" на адресу ТОВ «Агропродукт - Херсон». Акту перевірки ТОВ "Укрстройагропроект" суду не надано, відповідач не заперечує факту відображення в податковій звітності даним платником податків господарської операції з позивачем.
Відповідач не надав суду відомостей, про те, що контрагенти позивача ведуть податковий облік із порушенням вимог чинного законодавства, або ухиляються від проведення перевірок та звірок, не мали статусу платників ПДВ. Відповідачем не надано вироку суду по відношенню до посадових осіб позивача або ТОВ "Укрстройагропроект", ТОВ «Веснянка КВ» щодо порушення ними норм Кримінального кодексу України у створенні фіктивних підприємств та ведення незаконної діяльності.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідають критеріям належного доказу, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон" підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст рішення виготовлено 11.09.2015 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: А.Г. Федусик