Головуючий у 1 інстанції - Курова О.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
08 липня 2011 року справа №2а-1648/11/0546 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Арабей Т.Г.
суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.
при секретарі Дровниковій К.В.
за участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Совєтського районного суду міста Макіївки від 20 квітня 2011 року по адміністративній справі №2а-1648/11/0546 та на постанову Совєтського районного суду міста Макіївки від 20 квітня 2011 року по адміністративній справі №2а-1648/11/0546 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки про зобов'язання провести перерахунок пенсії, стягнення недотриманих сум,-
Ухвалою Совєтського районного суду міста Макіївки від 20 квітня 2011 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки про зобов'язання провести перерахунок пенсії, стягнення недотриманих сум в частині позовних вимог про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2005 року по 21.05.2008 року.
Постановою Совєтського районного суду міста Макіївки від 20 квітня 2011 року в задоволені позовних вимог адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, винести окрему ухвалу на бездіяльність органу державної влади.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми права. Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до ст. 99 КАС України строки звернення до суду встановлюються або КАС України, або іншими законами, з аналогією права у відповідності до норм ст. 233 КЗпП України «у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком», а відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком. Відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Вважає процесуальний строк звернення до суду не порушеним.
Апелянт у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів зазначає, що з врахуванням статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд здійснюється в межах апеляційної скарги позивача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
В обґрунтування підстав для постановлення спірної ухвали судом першої інстанції зазначено, що позовна давність не поширюється на вимоги стосовно стягнення нарахованих сум пенсій, але позивач оскаржує дії відповідача, які вважає неправомірними, а щодо таких вимог встановлено шестимісячний строк для звернення до суду.
За частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 5 частини 1 статті 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається у разі необхідності заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала. Суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали зазначив, що позивачем не надано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, отже суд позбавлений можливості знайти підстави для поновлення строку.
Колегія суддів зазначає, що на застосування процесуальних строків не розповсюджуються вимоги ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 268 ЦК України відповідно до якого позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю, що є цивільними правовідношеннями, оскільки позивачем в позовній заяви ставиться питання про визнання неправомірної бездіяльності відповідача, наслідком якого є прохання про зобов'язання нарахування пенсії та її виплати, а не стягнення конкретних нарахованих сум, а тому колегія зазначає, що до даних правовідносин треба застосовувати вимоги КАС України, зокрема ст.ст. 99,100 КАС України, якими передбачені строки звернення до суду. З огляду на зазначене суд першої інстанції правомірно залишив частину позовних вимог без розгляду.
В обґрунтуванні підстав для поставлення спірної постанови судом першої інстанції зазначено, що позивачу на підставі постанови Донецького окружного суду зроблено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачено право позивача на підвищення його пенсії.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 віднесено до І категорії як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченнями та відповідними довідками про встановлення групи інвалідності.
Відповідно до матеріалів справи, 08.02.2011 року позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки про перерахунок йому пенсії, але листом відповідача від 03.03.2011р. отримав відмову.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачалося збільшення з 01 вересня 2004 року на 12 відсотків пенсії, призначені відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено збільшення пенсії, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та у 2,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках.
Вищевказане збільшення стосувалося виключно перерахунку, пенсій, які призначалися і перераховувалися відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету " .
Розрахунок пенсій громадянам відповідно до Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснювався з розрахунку мінімального розміру пенсії.
Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» носили разовий характер та підлягали виконанню відповідно у 2004 та 2006 роках.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 13.11.2008 року судом вже визначений розмір основної та додаткової пенсії позивача, відповідно до діючого законодавства.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду першої інстанціїї є законною і обґрунтованою.
Також колегія суддів позбавлена можливості, у зв'язку з відсутністю доказів наявності поважних причин неможливості своєчасного звернення до суду, задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Керуючись статтями 99, 100, 160, 195, 198, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Совєтського районного суду міста Макіївки від 20 квітня 2011 року по адміністративній справі №2а-1648/11/0546- залишити без змін.
Постанову Совєтського районного суду міста Макіївки від 20 квітня 2011 року по адміністративній справі №2а-1648/11/0546 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08 липня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 13 липня 2011 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г.Арабей
Судді: І.В.Геращенко
ОСОБА_3