Головуючий у 1 інстанції - Ткач О.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 липня 2011 року справа №2а-496/11/1201 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ханової Р.Ф.
суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області
ОСОБА_2
на постанову Алчевського міського суду Луганської області
від 16 березня 2011 року
по адміністративній справі № 2а- 496/11/1201 (суддя Ткач О.В. )
за позовом ОСОБА_2
до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області
про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснення нарахування та виплати до пенсії, як дитині війни,
ОСОБА_2 (надалі позивач) звернулась 3 лютого 2011 року з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (надалі управління, відповідач) про визнання дій неправомірними та стягнення з управління сум невиплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за 2008 - 2011 роки.
Ухвалою суду першої інстанції від 16 березня 2011 року адміністративний позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку за період з 1 серпня 2008 року по 3 серпня 2010 року залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою суду першої інстанції від 16 березня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, визнано дії управління неправомірними, зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з серпня 2010 року по 3 лютого 2011 року, з урахуванням фактично отриманих них сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм процесуального права.
Апеляційний розгляд здійснюється відповідно до пункту 3 частини 1 статті 197 КАС України в порядку письмового провадження. За правилами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни».
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року, оскільки з 1 січня 2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48.1 гривні, з 1 липня -48.2 гривні та з 1 жовтня -49.8 гривень.
Однак, враховуючи те, що після визнання положень підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось. Відтак, відповідач зобов'язаний здійснювати виплату підвищення до пенсії позивачу згідно положень Закону, а саме статті 6, якою передбачене підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і в 2009, 2010 роках.
Суд першої інстанції правильно застосував норми зазначеного Закону з урахуванням Рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом колегія суддів не приймає з огляду на положення частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІV від 15 липня 1999 року, якою передбачено, що прожитковий мінімум застосовується у тому числі для визначення розмірів соціальної допомоги, виходячи з вимог Конституції України та законів України.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення постанови суду першої інстанції без змін згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області та ОСОБА_2 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 16 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-496/11/1201 - залишити без задоволення.
Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 16 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-496/11/1201 - залишити без змін.
Ухвала постановлена та підписана 7 липня 2011 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: А.В. Гайдар
ОСОБА_3