10 червня 2015 рокусправа № 2а-0470/8869/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. у справі №2а/0470/8869/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест"
до Відділу Держкомзему у м.Тернівка Дніпропетровської області
про зобов'язання здійснити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про зобов'язання відділу Держкомзему у м.Тернівка Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач) зробити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої в м.Тернівка, вул.Харківська, 5-г (кадастровий номер 1213500000010360129), як землі вільної від забудови та відведеної під майбутнє будівництво з дати реєстрації договору оренди землі у Державному реєстрі земель 04 червня 2008 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач визначив невірний коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (КФ). Позивач стверджує, що у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року № 18/15/21/11, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться за формулою, у якій одним з елементів, який враховується, є коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки. Позивач наполягає, що перелік вищевказаних коефіцієнтів, наведений у таблиці 1.1 додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, у відповідності до якого до земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво, застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - 0,5, а не 2,5, як зазначив відповідач у довідці про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 26.01.2010 року № 123.
Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд зазначав, що позивач повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності та надана йому у строкове користування, з розміру орендної плати, що визначена у договорі оренди землі від 19.02.2008 року, та яка розрахована виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і зазначена у договорі оренди та яка визначена з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначав, що судом невірно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Постановою від 01.03.2012р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.
За наслідками касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції Вищим адміністративним судом України прийнято ухвалу від 22.05.2014р., якою касаційну скаргу Відділу Держкомзему у м.Тернівка Дніпропетровської області задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В ухвалі від 22.05.2014р. Вищий адміністративний суд України з посиланням на ст.99 КАС України зазначив, що судом апеляційної інстанції не було з'ясовано обставин дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, не надано цим обставинам належної правової оцінки, що призвело до помилкового рішення.
Враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014р., перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено матеріалами справи, 19.02.2008 року між позивачем та Тернівською міською радою укладено договір оренди землі. У відповідності до умов договору Тернівська міська рада надала позивачу згідно рішення Тернівської міської ради від 18.02.2008 року № 521-XXIX/V у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва продовольчого супермаркету, яка знаходиться за адресою: м. Тернівка, вул. Харківська, 5-г.
Вищевказаний договір оренди землі зареєстрований у Павлоградському відділі Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний центр державного земельного кадастру" 04.06.2008 року за № 040811600224.
У відповідності до п.4 договору сторони визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 1000595,00 гривень.
Згідно п.8 договору орендна плата вноситься позивачем у грошовій формі в розмірі 10,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 105062,49 гривень на рік.
У відповідності до листа Тернівської міської ради від 11.10.2011 року № 3094/01-23 в розрахунку нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки запропоновано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, 2,5.
Позивач стверджує, що відповідач у даній справі є належним, оскільки згідно з п.1.7 наказу Держкомзему від 27.01.2006 №18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" та п. 1 Постанови КМ України від 19.03.2008, № 224 "Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів" Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) та його територіальні відділення та управління є єдиним державним органом, який згідно з чинним законодавством має право проводити нормативну грошову оцінку земельних ділянок та видавати відповідні витяги. Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання у сфері оцінки земель, організовує та забезпечує виконання відповідних робіт, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, організовує професійну підготовку оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, яким видано кваліфікаційне свідоцтво, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель.
Позивач також зазначає, що порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в договорі оренди землі не зазначений. А оскільки відповідно до п. 3.5. Порядку № 18/15/21/11 віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з поновлення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 №377, то при здійсненні розрахунку мають бути враховані види економічної діяльності, зазначені у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Згідно з довідкою, виданою Головним управлінням статистики у Дніпропетровської області, до основних видів діяльності TOB II «НЗ-інвест» відноситься організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, тому, стверджує позивача, він має право при розрахунку нормативної грошової оцінки земель на застосування коефіцієнту 0,5.
Суд першої інстанції не погодився з позицією позивача, зазначивши, що позивач та Тернівська міська рада у договорі оренди землі спільно визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки; що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди - у судовому порядку.
Разом з тим судом першої інстанції не застосовано норми ст.99 та 100 КАС України, що передбачають строки звернення до суду з адміністративним позовом та наслідки пропущення цього строку.
Так, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
З урахуванням наявних в матеріалах справи документів, визначитись, що позивач дізнався про встановлення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки під час проведення конкурсу, учасником якого він був, тобто в червні 2007р. Крім того, як зазначено в позові самим позивачем, згідно з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які Відділ Держкомзему в м.Тернівка щорічно надає позивачу, в графі «коефіцієнт функціонального використання» зазначено коефіцієнт 2,5. Тобто, позивачу було відомо про розмір коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки з часу узгодження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в договорі.
Позов подано TOB II «НЗ-інвест» 18.07.2011р., тобто з пропуском встановленого ст.99 КАС України строку.
Наслідки пропуску строку звернення до суду визначені ст.100 КАС України. Так, у відповідності до норм зазначеної статті (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи встановлені обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, приймаючи до уваги відсутність заяви позивача про поновлення цього строку, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням процесуальних норм, що є підставою для скасування постанови.
Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати, позов залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.99,100,155,195,196,198,202,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. у справі №2а/0470/8869/11 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. у справі №2а/0470/8869/11 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна