Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
.
17 вересня 2010 року справа №2а-18757/10/0570
зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Яманко В.Г., Радіонової О.О., при секретарі - Драній Л. Г., за участю позивача: ОСОБА_2 - особисто і як представника третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на боці позивача ОСОБА_2 - по довіреності; представника відповідача ОСОБА_6 - по довіреності; третіх осіб на боці відповідача: ОСОБА_7, ОСОБА_8 - по довіреності; розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі № 2а-18757/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Головного санітарного лікаря міста Тореза ОСОБА_9, треті особи на боці позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи на боці відповідача ОСОБА_10 міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Уголь-Карго", Товариство з обмеженою відповідальністю «СоюзпромінвестДонбас", Розсипенська селищна рада про визнання перебільшення повноважень та дій неправомірними головного санітарного лікаря ОСОБА_9 щодо узгодження рішень № 4 від 11.01.2007 р., № 37 від 03.08.2007 р. та скасування рішень № 4 від 11.01.2007 р., № 37 від 03.08.2007 р.,
У грудні 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який було неодноразово уточнювався та доповнювався під час судового розгляду.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив що у 2007 році головний санітарний лікар м. Тореза Донецької області ОСОБА_9 узгодив висновок № 4 на проект "Розміщення площини для сортування, зберігання та завантаження вугілля за адресу: м Торез, вул .Омська, 1а для підприємства ТОВ "СоюзпромінвестДонбасс". За твердженням позивача, даний проект КП "Укрпромекологія" розробило з порушенням вимог наказу Міністерства охорони здоров'я № 173 від 19.06.1996 року, оскільки в проекті санітарна захисна зона прийнята 100 метрів до існуючих будівель для базових складів вугілля, його переробки та завантаження залізничних вагонів, але земельна ділянка для цих цілей надавалась. Також вказував, що 03.08.2007 року ОСОБА_9 узгодив висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 37 щодо відводу земельної ділянки ТОВ "Уголь - Карго" за адресою: м. Торез, сел. Розсипне, вул. Омська, 1а під будівництво того сам проекту "Розміщення площини для сортування, зберігання та завантаження вугілля за адресу: м. Торез, вул .Омська, 1а . Даний проект ТОВ "Уголь-Каргто» отримало від ТОВ "СоюзпромінвестДонбас", на підставі чого Розсипенська селищна рада дала згоду на розробку проекту землеустрою ТОВ "Уголь-Карго". На думку позивача, даними діями відповідача порушуються вимоги ст. 10 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року позивачу було відмовлено в поновленні строку на звернення до суду з адміністративним позовом, після чого ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року даний позов було залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати зазначені ухвали суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, постановити нову ухвалу, якою поновити строк звернення до суду із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні апеляційних скарги, з чим не погоджувалися представники відповідача та третіх осіб на боці відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги частково обґрунтованими, а судові рішення такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.
Стаття 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегією суддів встановлено, що згідно журналу судового засідання, позивач заявив клопотання про поновлення строку на звернення до суду із адміністративним позовом під час судового розгляду справи на стадії роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків (а.с. 19-30).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року позивачу було відмовлено в поновленні строку на звернення до суду з адміністративним позовом, після чого у цьому ж судовому засіданні ухвалою суду було залишено позов без розгляду. Суд першої інстанції зазначив правовою підставою для цього приписи ст.ст. 99, 100, 102 КАС України (в редакції, що діє з 31.07.2010 року), згідно яким адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Проте, колегія суддів не погоджує таку правову позицію суду через наступне.
Виходячи із загальноправових принципів дії норми у часі, оцінка спірних правовідносин здійснюється згідно законодавчих норм, які існували на час виникнення спірних правовідносин.
Позивач звернувся до суду в грудні 2009 року. Ухвалою суду від 18 січня 2010 року позовна заява була залишена без руху, але питання стосовно такого недоліку, як пропуск строку звернення до суду, в даній ухвалі не зазначалось. Окрім того, посилання судом на матеріали справи, які не були предметом дослідження на тій стадії процесу, коли було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, що підтверджується як журналом судового засідання, так і прослуховуванням технічного запису процесу, є грубим порушенням норм процесуального законодавства..
У даній ситуації застосовувати до спірних правовідносин положення Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діє з 31 липня 2010 року є безпідставним.
Як вбачається з приписів Кодексу адміністративного судочинства України, застосування правил, передбачених ст.ст. 99, 100, 102 КАС України (що входять глави 8, яка передує розділу Ш «Провадження в суді першої інстанції»), є можливим лише на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, проте ніяк не під час судового розгляду справи, оскільки залишення позовної заяви без розгляду на цій стадії судового процесу регулюється приписами ст. 155 КАС України.
Отже, відповідно до приписів ч. 1 ст. 155 КАС УКраїни, с уд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: 1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.
Колегія суддів наголошує, що перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду, зазначених у даній статті, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що оскаржувані ухвали суду від 26 серпня 2010 року постановлені із порушенням процесуального законодавства, що тягне за собою їх скасування, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5,138, 155, 195, 196, 199, ч. 4 ст. 202, п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі 2а-18757/10/0570 про відмову в поновленні строку на звернення до суду з адміністративним позовом та про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати.
Справу 2а-18757/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Головного санітарного лікаря міста Тореза ОСОБА_9 про визнання перебільшення повноважень та дій неправомірними головного санітарного лікаря ОСОБА_9 щодо узгодження рішень № 4 від 11.01.2007 р., № 37 від 03.08.2007 р. та скасування рішень № 4 від 11.01.2007 р., № 37 від 03.08.2007 р. - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Г.М. Міронова
судді: В. Г. Яманко
ОСОБА_11