ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" вересня 2011 р. Справа № 2a-2681/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
за участю секретаря Кобринської Л.М.
представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі
до відповідача: ПП "Міжгір'я"
про стягнення заборгованості в сумі 6270,11 грн.,-
16.08.2011 року Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі (далі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Міжгір'я" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6270,11 гривень.
14.09.2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 5251,48 підтримав з підстав наведених в адміністративному позові та подав суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на прибуток в сумі 1018,63грн. в зв"язку зі сплатою. На підтвердження подав облікову картку платника станом на 13.09.2011 року.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції адресату. Наданим правом на подання заперечень проти позову не скористався, заяв про відкладення чи про причину неявки до суду не надав.
Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 29.07.1994 року Рожнятівським райвиконкомом проведено державну реєстрацію юридичної особи -Приватного підприємства "Міжгір'я", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а. с.8). Відповідача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в Рожнятівському районі, як платника податків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).
Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом .
Судом встановлено, що 20.06.2011 року службовими особами позивача проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов"язань до бюджету. Вказаною перевіркою встановлено, що відповідачем на порушення ст.57.1 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання . Вказані обставини зафіксовані в акті перевірки за №445/150/22173066 від 20.06.2011 року (а. с. 18 -19 ).
Також судом встановлено, що заборгованість підтверджується уточнюючими розрахунками податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок в травні 2011 року.
Відповідно підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що дана податкова вимога надіслана відповідачу 02.06.2011 року за № 76.
Згідно пункту 59.5. статті 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, застосованої пені є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі до Приватного підприємства "Міжгір'я" про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 5251,48 гривень підлягає задоволенню в повному обязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках ПП "Міжгір'я", вул.Набережна, 5, смт.Перегінське, Рожнятівський район, код 22173066 в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 5251 (п"ять тисяч двісті п"ятдесят одна) гривня 48 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 19.09.2011 року.