21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
17 березня 2009 р. Справа 14/45-09
Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Білоконній О.В., розглянув матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до: ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля", вул. Куйбишева, 74а, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600
про стягнення 32317,25 грн.
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2, представник за дорученням
відповідача : ОСОБА_3, представник за дорученням
Посилаючись на умови договору № 04/11/09/08 від 11.09.2008 р. Фізичнаособа - підприємець ОСОБА_1 просив стягнути з ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" 32317,25 грн. заборгованості за надані послуги щодо перевезення вантажів автотранспортом, з яких 29868,07 грн. сума основної заборгованості та 2449,18 грн. пені.
Ухвалою від 17.02.2009 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 17.03.2009 р.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні фактично визнав існуючу суму боргу перед позивачем в розмірі 29868,07 грн., разом з тим, заперечивши проти нарахованої позивачем пені в розмірі 2449,18 грн. та зазначивши, що остання складає 1335,47 грн.
Представниками позивача і відповідача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.
11.09.2008 р. між сторонами було укладено договір № 04/11/09/08 (далі Договір) відповідно до умов якого ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" (Замовник) доручає, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Перевізник) приймає на себе обов'язок по перевезенню вантажів Замовника у відповідності до умов цього договору на період збирання врожаю цукрового буряка.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 4.4 Договору вартість виконаних робіт визначається згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника. Замовник оплачує фактично виконані роботи по перевезенню на протязі десяти банківських днів після надання в бухгалтерію Замовника усіх актів виконаних робіт, підписаних представником Замовника, рахунків - фактур та реєстрів перевезень за узгодженою формою.
Окрім того, п. 3.2 Договору визначений обов'язок відповідача розрахуватись з позивачем в повному обсязі за виконані роботи згідно актів виконаних робіт на протязі 10 банківських днів, згідно рахунку, після подачі останнього акту виконаних робіт.
Відповідно до наданого позивачем акту виконаних робіт від 30.11.2008 р. позивачем були надані послуги відповідачу на виконання умов договору № 04/11/09/08 від 11.09.2008 р. загальною вартістю 66954,21 грн.
Відповідач же свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг виконав частково, сплативши позивачу 37086,14 грн.
13.01.2009 р. на адресу ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" була направлена претензія № 1 від 12.01.2009 р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 31635,61 грн., з яких 29868,07 грн. основної заборгованості та 1767,54 грн. пені.
Відповідач листом № 9 від 16.01.2009 р. пропонував позивачу погасити існуючу заборгованість по договору перевезення вантажів автотранспортом № 04/11/09/08 від 11.09.2008 р. цукром, з чим позивач не погодився.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 29868,07 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків між сторонами від 13.03.2009 р. та визнано представником відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 29868,07 грн.
Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 2449,18 грн. пені.
Відповідно до п. 5.2.1 Договору у разі прострочення платежу замовник сплачує на користь Перевізника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст.ст. 546, 547, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 611 ЦК України передбачає наслідки порушення зобов'язання, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 2449,18 грн. пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1334,35 грн., враховуючи, що останню слід нараховувати з 11.12.2008 р. по 16.02.2009 р. та офіційно встановлену ставку НБУ за вказаний період. В частині ж стягнення 1114,83 грн. пені слід відмовити як безпідставно заявлених.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача 32317,25 грн., підлягають частковому задоволенню в сумі 31202,42 грн., з яких 29868,07 грн. основного боргу та 1334,35 грн. пені.
В частині стягнення з відповідача 1114,83 грн. пені слід відмовити.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля", вул. Куйбишева, 74а, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600, р/р 26007010036343 в ВАТ "Укрексімбанк" в м. Київ, МФО 322313, ідентифікаційний код 33143011) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р 26002202011001 в ВД АТ Індекс Банк, МФО 302537) 29868,07 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім грн. 07 коп.) основного боргу, 1334,35 грн. (одна тисяча триста тридцять чотири грн. 35 коп.) пені, 312,02 грн. (триста дванадцять грн. 02 коп.) витрат на сплату державного мита; 113,92 грн. (сто тринадцять грн. 92 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Залімський І.Г.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 березня 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - АДРЕСА_1
3 - відповідачу - вул. Куйбишева, 74а, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600