Справа 2-957/2008 p.
06 березня 2008 р. суд Жовтневого району м. Харкова у складі:
головуючого судді Чижиченко Д.В.
при секретарі Бухтіяровій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
28 листопада 2007 р. до суду Жовтневого району м. Харкова з позовною заявою звернувся позивач та просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 12 828 гривень 32 копійок в якості матеріальних збитків та 2000 гривень в якості моральних збитків завданих позивачу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати пов'язані із зверненням позивача до суду у розмірі 278 гривень 28 копійок.
Позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтовує тим, що 07.09.2007 р., в 18 годин 30 хвилин, відповідач керував автомобілем «Мазда 626» державний номер НОМЕР_1, рухався по вул.. Полтавський шлях в м. Харкові, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Опель-кадет» державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача, що спричинило зазначеному автомобілю значних пошкоджень. 26.09.2007 р. Жовтневий районний суд м. Харкова розглянув матеріали про адміністративне правопорушення, визнав відповідача винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КпроАП України, встановив таким чином факт пошкодження автомобіля позивача. 24.09.2007 р. позивач ОСОБА_1. отримав звіт №273 «Дослідження спеціаліста - авто товарознавця автомобіля «Опель кадет» державний номер НОМЕР_2» в якому зазначені матеріальні збитки завдані власникові автомобіля «Опель кадет». Відповідач повідомлявся про дослідження автомобілю, але в зазначений час не з'явився. Спричиненні збитки автомобілю склали 12 410 гривень 68 копійок. Окрім того, позивач сплатив вартість самого дослідження, яка склала 220 гривень та 180 гривень, а також телеграму про виклик відповідача на проведення дослідження автомобілю, вартість якої склала 17 гривень 64 копійки. Таким чином, в наслідок неправомірних дій відповідача, позивачу були завдані матеріальні збитки у розмірі 12 828 гривень 32 копійки. У зв'язку із зверненням до суду, позивачем також понесенні відповідні витрати, а саме: держмито 128 гривень 28 копійок, 30 гривень за інформаційно-технічне забезпечення та 120 гривень витрат пов'язаних з правовою допомогою. Крім того, як вказує позивач йому завдана моральна шкода, у вигляді особистих переживань. Крім того, в наслідок ДТП позивач не міг займатися своєю безпосередньою діяльністю у торгово-закупівельної сфері, де вкрай є необхідним транспортний засіб. Зазначене ускладнило стосунки з бізнес партнерами, позивач втратив прибутки, які міг би отримати, якщо б не сталася ця дорожньо-транспортна пригода. Відповідач на неодноразові повідомлення та прохання позивача відшкодувати завданні своїми діями збитки не реагував та на підставі цього позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
В судовому засіданні позивач вимоги викладенні в позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, заявив клопотання про розгляд справи в заочному порядку с ухваленням заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення
судових повісток, які знаходяться в матеріалах справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи приходить висновку про законність й обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Так в судовому засіданні були встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
На підставі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до постанови судді Жовтневого районного суду м. Харкова Шия нової Л.О. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 34 гривень. Також зазначеною постановою встановлено, що саме від дії ОСОБА_2, а саме від порушення ним п.п. 12.3 ПДР України сталося дорожньо-транспортна пригода. Дана постанова ні ким не оскаржувана та вона набрала законної сили. Суд визначає обставини встановленні при розгляді матеріалів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності такими, що не потребують доказування.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1. керував автомобілем «Опель Кадет» державний номер НОМЕР_2 на підставі довіреності від 29 грудня 2006 р. Зазначено довіреністю ОСОБА_3. (власник автомобілю) уповноважив ОСОБА_1. (позивача по справі) користуватися, а також розпоряджатися на умовах за його розсудом, здавати в оренду, обмінювати, застраховувати, укладати договір позички, віддавати у заставу, продавати, з правом укладання всіх дозволенних чинним законодавством право чинів щодо автомобілю «Опель Кадет» державний номер НОМЕР_2. Довіреність видана терміном на п'ять років та дійсна до 29 грудня 2011р.
Також на підтвердження того, що власником автомобілю «Опель Кадет» державний номер НОМЕР_2 позивачем надано копію Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ХАС №НОМЕР_3 від 13 лютого 2006 р. В графі «власник» зазначений ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
У звіті №273 «Про дослідження спеціаліста - авто товарознавця автомобіля Опель Кадет державний номер НОМЕР_2 зазначено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Опель Кадет державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортної пригоди складає: 12 410 гривень 68 копійок. Оцінка виконана у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. №2658-111 та Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».
Крім того позивачем, при зверненні до суду було надано копію повідомлення телеграфом. Згідно з яким позивач повідомляв відповідача ОСОБА_2 про час та місце проведення огляду автомобіля.
Позивач ОСОБА_1. витратив на ремонт автомобілю 15 978 гривень 96 копійок. На підтвердження цього він надав суду довідку «ремонт-калькуляцію» від 17.09.2007 р. де зазначено, що згідно акту №273 вартість ремонту з НДВ склала 15 978 гривень 96 копійок.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі
(право власності) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Також слід зазначити, якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне управління без належного правового оформлення, то суб'єктом відповідальності є власник транспортного засобу. Якщо особа керувала транспортним засобом по довіреності, то на неї покладається обов'язок відшкодувати завдану шкоду, а не на власника.
На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, ч.1енів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Виходячи з положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд вважає, що позивачу завдана моральна шкода, оскільки був порушений звичайний ритм його життя, він був позбавлений можливості працювати, оскільки автомобіль був джерелом його існування, обмежена можливість користування автомобілем, протягом тривалого часу він нервував, хвилювався, доводячи відповідачу необхідність відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Таким чином, в судовому засіданні вірогідно встановлено, що відповідачем завдано позивачу матеріальних збитків та моральної шкоди та суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1. матеріальні збитки у розмірі 12 828 гривень 32 копійки, понесенні відповідні витрати, а саме: держмито 128 гривень 28 копійок, 30 гривень за інформаційно-технічне забезпечення та 120 гривень витрат пов'язаних з правовою допомогою, а також відшкодування моральних збитків у розмірі 1000 гривень.
На підставі наведеного, керуючись 1166, 1187, 23 ЦК України ст. ст. 10, 60, 84, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості матеріальної шкоди 12 828 гривень 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості моральної шкоди 1000 гривень 00 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: державне мито у розмірі 128 гривень 28 копійок витрати по сплаті державного мита та 30 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу 120 гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк від дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, по письмовій заяві відповідача, представленої протягом десяти днів від дня одержання його копії.