Справа № 203/3224/15-к
Провадження № 1-кс/0203/1208/2015
08 червня 2015 року м. Дніпропетровськ
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Кіровського РВ Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , заявника - підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду в м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_6 - захисника підозрюваного ОСОБА_5 , на рішення, дії та бездіяльність органів досудового розслідування та прокурора у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013040670000110, -
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_6 - захисник підозрюваного ОСОБА_5 , зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність органів досудового розслідування, в якій просив:
зобов'язати прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська розглянути клопотання захисту про закриття провадження та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , за відсутності в його діях складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України;
скасувати постанову старшого слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - ОСОБА_4 від 20 травня 2015 року про часткову відмову в задоволенні клопотання, прийняту за результатами розгляду клопотання захисту від 19 травня 2015 року в рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013040670000110 та зобов'язати слідчого провести вказані в клопотанні процесуальні дії в повному обсязі:
витребувати з готелю «Космос» у м. Москва копії квитанцій про вартість проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в номерах №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відповідно в період з 27 червня по 30 червня 2011 року, а також квитанції про оплату і вартість триразового харчування на їх ім?я, документи, що підтверджують вартість трансферту вокзал-готель - вокзал за вказаний період, чи дійсно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 харчувалися у готелі, чи користувалися представленим трансфертом?;
витребувати з готелю «Космос» договір з фірмою-нерезидентом «Zetron servis Limited» на бронювання і оплату проживання і харчування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , договір на оренду приміщення в готелі і платіжні документи по оплаті оренди;
допитати посадових осіб готелю, зокрема, ОСОБА_8 про проживання і харчування делегації області і причетності ОСОБА_5 або третіх осіб - співробітників готелю до розкрадання з рахунків перерахованих грошових коштів, де знаходилося орендоване приміщення та яким чином і ким воно використовувалося або не використовувалося та з якої причини, як і в якій сумі проводилась оплата. З цією ж метою встановити місцезнаходження фірми-нерезидента «Zetron servis Limited» і допитати посадових осіб, зокрема, Алістер Меттью Каннингема, з тих самих питань. Чи купувалися його фірмою білети на літак, чи оплачувався чи ні і в якому розмірі трансферт з аеропорту. Чи причетний ОСОБА_5 або треті особи з його фірми до розкрадання грошових коштів з рахунків його фірми?;
допитати заступника голови Дніпропетровської ОДА ОСОБА_9 про підписання і затвердження ним кошторису видатків на участь делегації у виставці та з питань причетності ОСОБА_5 та інших співробітників адміністрації до розкрадання бюджетних коштів; допитати заступника голови адміністрації ОСОБА_10 про причини її виключення зі складу делегації області, коли було прийнято рішення про це, коли були перераховані грошові кошти на її переліт і трансферт з аеропорту у м. Москва, чи оплачувалися її проживання та харчування у готелі?;
допитати голову облдержадміністрації ОСОБА_11 з питання чи дійсно ОСОБА_5 подавав йому доповідну про участь області у виставці? Чи доповідав він згідно доданому прайсу вартість оренди площадки у виставковому центрі в розмірі 640000,00 грн., чи його письмова резолюція на доповідній про обмеження участі області у виставці стендом? Чи давав він ОСОБА_5 усне доручення орендувати у зв?язку з цим інше приміщення в готелі або поблизу для експозиції стенду?;
допитати керівника експозиції України у виставковому центрі з міністерства економіки ОСОБА_12 з питання чи давав він команду ОСОБА_5 переміщувати стенд області з орендованого приміщення в готелі на територію виставкового комплексу та що йому відомо з цього питання?;
допитати Тимчасово повіреного у справах України в РФ Посольства України в Російській Федерації ОСОБА_13 . Німчинського з питання проживання чи непроживання делегації області ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в готелі «Космос» з 27 червня по 30 червня 2011 року, про що йому офіційно направила провідомлення адміністрація готелю;
доручити оперативним шляхом встановити де проживали і де харчувалися ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в м. Москва у вказаний період, та якщо слідство все таки вважає, що вони у готелі не проживали і не харчувалися, то яка у цьому була вигода ОСОБА_5 , і який, виходячи з цього, у нього корисний мотив?;
встановити оперативним шляхом на території України, Росії або Великобританії третіх осіб, на користь яких він вчинив розкрадання шляхом розтрати, з?ясувати як вони розпорядилися вкраденим, як і коли вступили у злочинний згорів з ОСОБА_5 .? Притягти їх до кримінальної відповідальності;
на підставі вилучених первинних бухгалтерських документів призначити та провести судову економічну експертизу для визначення розміру розкраденого і спричинено збитку.
В обґрунтування скарги посилався на те, що 17 квітня 2015 року ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42013040670000110 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, що виразилось у тому, що ОСОБА_5 , будучи посадовою особою (державним службовцем 8 рангу) 22 червня 2011 року у невстановлений слідством час нібито маючи корисний умисел, спрямований на розтрату, маючи правомочності розпорядження майном через інших осіб, достовірно знаючи, що оренда приміщення для виставки не входить в завдання по організації участі області у заході, а також не маючи намір на фактичне проживання та харчування у готелі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, усвідомлюючи, що його дії потягнуть наслідки у вигляді збитків для бюджету Дніпропетровської області, уклав від імені Управління зовнішніх зв'язків облдержадміністрації з ТОВ "Караван" договір з додатками - фактично кошторис видатків на участь Дніпропетровської області у виставці на загальну суму 41196,00 грн., умисно вніс в офіційні документи завідомо неправдиві відомості - статті видатків за договором на проживання та харчування в готелі офіційної делегації області в сумі 21496,00 грн., окремо на оренду приміщення для проведення презентації області в сумі 12000,00 грн., тобто ОСОБА_5 безпідставно включив в кошторис видатки на проживання і харчування в готелі "Космос" делегації області та безпідставно були проведені витрати на оплату послуг за рахунок обласного бюджету. Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_5 облдержадміністрації, згідно звіту економічної експертизи від 09 квітня 2015 року, були спричинені збитки на загальну суму 33496,00 грн., що були безоплатно відчужені невстановленим слідством особам і використані ними на власний розсуд.
В подальшому 29 квітня 2015 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри, яка змінилася лише в частині виключення обставин стосовно витрат на оренду, проживання і харчування лише одного члена делегації ОСОБА_7 та зазначено, що такими діями ОСОБА_5 згідно того самого висновку економічної експертизи від 09 квітня 2015 року спричинені збитки бюджету області вже на суму 22748,00 грн., проте вказаної суми та висновків експертиза не містить.
Не погоджуючись з висунутою підозрою, вважаючи її надуманою та такою, що ґрунтується на суперечливих та взаємовиключних доказах, зокрема, на висновках акту ДФІ в Дніпропетровській області, висновку судової економічної експертизи, які проведені за відсутності первинних бухгалтерських документів та не зрозуміло на підставі яких даних, а також на матеріалах халатно виконаного слідством Російської Федерації окремого доручення, оскільки як окреме доручення, так і отримана в ході його виконання довідка містить дані взагалі іншої ніж ОСОБА_5 особи, як то інший рік народження, інші номер та серію паспорта, та, крім того, матеріали кримінального провадження містять довідку готелю "Космос" навпаки, про проживання в період з 28 червня по 30 червня 2011 року ОСОБА_5 в цьому готелі, стороною захисту 19 травня 2015 року подане клопотання в порядку ст. 220 КПК України з метою збирання доказів на підтвердження невинуватості ОСОБА_5 та спростування покладених в основу підозри доказів, проте слідчим безпідставно відмовлено у клопотанні про проведення слідчих та процесуальних дій постановою від 20 травня 2015 року, мотивуючи відмову недоцільністю проведення вказаних у клопотанні дій.
Крім того, слідчим в порушення вимог ст. 220 КПК України після пред'явлення підозри ОСОБА_5 , 20 травня 2015 року винесена постанова про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, тоді як таке клопотання адресоване було прокурору Кіровського району м. Дніпропетровська, який так само в порушення вимог ст. 220 КПК України у триденний строк взагалі ніякого процесуального документу не прийняв та клопотання не розглянув.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 скаргу підтримали в повному обсязі та клопотали про її задоволення з наведених у ній підстав.
Слідчий СВ Кіровського РВ Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги в частині скасування постанови від 20 травня 2015 року про часткову відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій заперечувала тим, що проведення слідчих і процесуальних дій, заявлених у клопотанні вона як слідчий вважає недоцільним та не дієвим у кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував тим, що постанова, прийнята слідчим 20 травня 2015 року про часткову відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій є законною і обґрунтованою, а доводи скарги стосовно допущеної прокурором бездіяльності щодо нерозгляду клопотання про закриття кримінального провадження такими, що не відповідають дійсності, оскільки 20 травня 2015 року старшим прокурором прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська ОСОБА_3 прийнята постанова про відмову у задоволенні цього клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши підозрюваного, його захисника, прокурора, слідчого, вивчивши подану скаргу та додані до неї документи, матеріали кримінального провадження № 42013040670000110, приходить до наступних висновків.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Пунктом 7 частини 1 цієї статті передбачена можливість оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
Повнота дослідження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають сумнівів.
Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Правила та порядок збирання доказів у кримінальному провадженні визначений ст. 93 КПК України.
Так, відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів за правилами, встановленими ч.3 ст. 93 КПК України шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42013040670000110 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, тобто у скоєнні розтрати чужого майна шляхом використання службовою особою свого службового становища, та службовому підробленні. 25 травня 2015 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у зв?язку з встановленням під час досудового розслідування факту зменшення суми збитків, завданих умисними діями підозрюваного Управлінню зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровської ОДА та повідомлено, що умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в розтраті чужого майна шляхом використання службовою особою свого службового становища, та службовому підробленні, за сукупністю кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Частиною 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та з'ясування зазначених нею обставин.
Між тим, підозрюючи ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України слідчим в повному обсязі не виконано вимог КПК, а прийнята постанова не відповідає нормам ст. 110 КПК.
Так, поклавши в основу підозри акт перевірки ДФІ в Дніпропетровській області, висновок судової економічної експертизи та матеріали виконаного компетентними органами Російської Федерації доручення про надання правової допомоги, які містять довідку про непроживання в період офіційного проведення Міжнародної виставки країн СНД в м. Москва з 28 червня 2011 року по 03 липня 2011 року ОСОБА_5 , слідчим не перевірені обставини того, що акт перевірки та висновок експерта складені за відсутності первинної бухгалтерської документації, заходів до виявлення таких документів не проведено, розмір збитків у сумі 22748,00 грн. проведеною експертизою не встановлений та у висновку експертизи така сума не вказана, не встановлена вартість проживання, харчування у готелі, і т.д., і слідчим мотивів визначення такої суми у підозрі не наведено, а матеріали кримінального провадження містять взаємовиключні дані, надані адміністрацією готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про непроживання та проживання ОСОБА_5 в готелі в період з 28 червня по 30 червня 2011 року, зокрема у довідці від 17 вересня 2014 року та від 29 квітня 2015 року, при цьому, довідка адміністрації готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про непроживання підозрюваного в готелі у вказаний період, отримана в порядку виконання доручення про надання правової допомоги компетентними органами Російської Федерації, містить інформацію відносно особи з іншими даними паспорта та роком народження ніж в дійсності підозрюваний ОСОБА_5 , що в своїй сукупності зобов?язує слідчого вказані обставини перевірити, зібравши докази в порядку виконання відповідних слідчих та процесуальних дій, в тому числі, шляхом витребування документів, проведення допитів, та інших необхідних дій, з тим, щоб встановити обставин за предметом доказування злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні клопотання сторони захисту від 19 травня 2015 року з мотивів недоцільності, недієвості, відсутності необхідності у проведенні заявлених слідчих (розшукових) дій слідчий СВ Кіровського РВ фактично підмінила засади законності, визначені ст. 9 КПК України, які зобов?язують її встановити всі обставини кримінального провадження, виявити не тільки ті обставини, що викривають, а і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень, визначила наперед вагомість доказів і їх достатність та за наявності в матеріалах кримінального провадження взаємовиключних доказів, доказів, які спростовують обставини вчинення діянь у яких підозрюється ОСОБА_5 , безпідставно відмовила у проведенні відповідних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, спрямованих на усунення вказаних у клопотанні та наявних у дійсності суперечностей та встановлення об?єктивної істини у справі, тоді як за ч.2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, позбавивши таким чином сторону захисту взагалі можливості збирання доказів відповідно до принципу змагальності сторін, які б виправдовували підозрюваного та доводили його невинуватість.
Одночасно належить відзначити, що поставлені у клопотанні сторони захисту питання безпосередньо відносяться до предмету доказування у кримінальному провадженні і з?ясування викладених у ньому обставин має суттєве значення для доведення наявності чи відсутності у діяннях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відтак, приймаючи до уваги наведені порушення, допущені слідчим під час прийняття постанови від 20 травня 2015 року та необґрунтовану відмову у задоволенні клопотання захисту, не втручаючись у процесуальну діяльність та проведення досудового розслідування слідчим, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та зобов?язання слідчого повторно розглянути клопотання сторони захисту про проведення слідчих та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні з урахуванням викладених судом обставин.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення та хоч одній особі у кримінальному провадженні повідомлено про підозру, слідчий не повноважний приймати постанову про закриття кримінального провадження та така постанова може бути прийнята виключно прокурором.
Зважаючи на викладене, постанова слідчого, прийнята 20 травня 2015 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , якому вже пред?явлена підозра, є незаконною. Між тим, як встановлено за розгляду справи, прокурором у відповідності з ч.1 ст. 220 КПК України у триденний строк, 20 травня 2015 року за результатами розгляду клопотання сторони захисту від 19 травня 2015 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, прийнята постанова про відмову у задоволенні клопотання, хоч і в порушення вимог ч.2 ст. 220 КПК України ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 про результати розгляду клопотання станом на день розгляду даної скарги судом не повідомлено.
Відтак, зважаючи на те, що відповідне клопотання сторони захисту прокурором розглянуте та прийняте процесуальне рішення, скарга в частині вимог зобов'язати прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська розглянути клопотання від 19 травня 2015 року про закриття кримінального провадження № 42013040670000110 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного за ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_6 - захисника підозрюваного ОСОБА_5 , на рішення, дії та бездіяльність органів досудового розслідування та прокурора у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013040670000110 - задовольнити частково.
Постанову старшого слідчого СВ Кіровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 20 травня 2015 року, прийняту за результатами розгляду клопотання ОСОБА_6 - захисника підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013040670000110, скасувати в частині відмови у проведенні слідчих і процесуальних дій.
Зобов'язати старшого слідчого СВ Кіровського РВ Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 повторно розглянути в скасованій частині клопотання ОСОБА_6 - захисника підозрюваного ОСОБА_5 , від 19 травня 2015 року.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1