16 вересня 2015 р.Справа № 820/4807/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові МГУ ДФС України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. по справі № 820/4807/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Реал Банк"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові МГУ ДФС України
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Реал Банк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові МГУ ДФС України, в якому просив суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 06 березня 2015 року №0000014300, складеного на підставі акту перевірки від 20.02.2015 року №32/28-09-43-02-04/14360721 за платежем: земельний податок з юридичних осіб, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - сто сімдесят гривень 00 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.02.2015 р. СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів складено акт №32/28-09-43-02-04/14360721 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК" (код за ЄДРПОУ 1436С МФО 351588) з питання дотримання вимог податкового законодавства під час подання податкової декларації з плати за землю за 2014 рік (починаючи з жовтня 2014)", на підставі якого 06.03.2015 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000014300. ПАТ "Реал Банк" не згоден з прийнятим вказаного рішенням та застосуванням штрафних санкцій. Позивач стверджує, що відповідно до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду накладення штрафів на неплатоспроможний банк забороняється. Оскільки позивач знаходиться в процедурі ліквідації, правових підстав для нарахування штрафу у відповідача не було, а відтак, вказане рішення СДПІ є незаконним.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.15 року позов Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2015 року №0000014300, винесене СДПІ з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на підставі акту перевірки від 20.02.2015 року №32/28-09-43-02-04/14360721.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Правління Національного банку України № 295 від 21 травня 2015 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації позивача - Публічного акціонерного товариства "Реал Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.12.2014р. № 146 уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "РЕАЛ БАНК" з 17.12.2014р. призначено ОСОБА_1
На підставі наказу від 05.02.2015 р. № 54, виданого СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК" (код 14360721) з питання дотримання вимог податкового законодавства під час подання податкової декларації з плати за землю за 2014 рік (починаючи з жовтня 2014).
Результати перевірки оформлені актом №32/28-09-43-02-04/14360721 від 20.02.2015 р. (а.с. 5-6).
За висновками перевірки, позивачем, ПАТ "РЕАЛ БАНК", несвоєчасно подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік (починаючи з жовтня 2014) терміном подання 20.11.2014 року, фактично подано 21.01.2015 року (арк. Акту 3), що є порушенням п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України.
За судженням позивача, під час проведення перевірки та складання акту, відповідачем не було враховано положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює процедуру ліквідації банків та порядок задоволення вимог кредиторів.
В ході судового розгляду з'ясовано, що позивач не погоджуючись із вказаним актом перевірки, подав до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові письмові заперечення від 24.02.2015 року № 06/210 (а.с. 7-8). Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду податковим органом вказаних заперечень 03.03.2015 року винесено рішення №1857/10/28-09-43-14, згідно якого висновки акту перевірки залишилися незмінними (а.с. 9-10).
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000014300 від 06.03.2015 року, яким ПАТ "РЕАЛ БАНК" збільшено суму грошового зобов'язання (за штрафними (фінансовими) санкціями) за платежем: земельний податок з юридичних осіб 170,00 грн. (а.с. 11).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п.п. 56.1 та 56.2 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
В ході судового розгляду з'ясовано, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000014300 від 06.03.2015 року було оскаржено позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст.56 Податкового кодексу України шляхом послідовного подання скарг до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.03.2015 року р. № 14-04/340 (а.с. 12 - 13) та Державної фіскальної служби України від 08.04.2015 року № 14-04/496 (а.с. 16 - 17).
Рішеннями контролюючих органів вищого рівня, за результатами розгляду скарг позивача №7827/10/28-10-10-4-33 від 30.03.2015 року та № 9178/6/99-99-10-01-02-25 від 29.04.2015 року скарги ПАТ "РЕАЛ БАНК" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0000014300 від 06.03.2015 року - без змін (а.с. 14 - 15, 18 - 19).
Матеріалами справи підтверджено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача - ПАТ "РЕАЛ БАНК", з питань дотримання вимог податкового законодавства під час подання податкової декларації з плати за землю за 2014 рік (починаючи з жовтня 2014).
Відповідно до положень п.п. 286.2, 286.3 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ПК України).
В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що позивач як платник податків 21.01.2015 року надав до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові податкову декларацію № 9078908782 з плати за землю за 2014 рік (починаючи з жовтня 2014), тоді як останнім строком подання такої декларації згідно вимог ст. 286 Податкового кодексу України, було 20 листопада 2014 року.
Таким чином, як зазначено в акті перевірки податковим органом, позивач з порушенням встановленого ст. 286 ПК України строку надав до контролюючого органу декларацію з плати за землю (арк. Акту 3), що на думку контролюючого органу є законною підставою для застосування та нарахування по відношенню до позивача згідно положень п.п.54.3.1 п.54.3 ст. 54 ПК України штрафної санкції у розмірі 170,00 грн.
Колегія суддів з такими висновками контролюючого органу не погоджується, виходячи з наступного.
Як зазначалось вище, судовим розглядом встановлено, що постановою Правління Національного банку України № 295 від 21 травня 2014 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ „РЕАЛ БАНК", про що свідчить копія постанови за підписом голови Правління НБ України, наявна в матеріалах справи (а.с. 20).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.05.2014 року розпочато ліквідацію ПАТ „РЕАЛ БАНК" з відшкодування з боку Фонду коштів за вкладами з 21.05.2014 року. Уповноваженою особою призначено ОСОБА_1 з 17.12.2014 року, що також підтверджується копіями рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписами директора - розпорядника (а.с. 21 - 22).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 року № 94 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ „РЕАЛ БАНК" строком на один рік - до 20.05.2015 року включно (а.с. 23 - 24).
Відповідно до положень п.1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, ПК України не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Відповідно до положень Податкового кодексу України: податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядки строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до положень п.3,4 ч.2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду, серед іншого, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Тобто, виходячи з положень даної норми закону, банківській установі не можуть нараховуватися відсотки, неустойка (в даному випадку штрафні санкції) та не можуть бути застосовані інші санкції за всіма видами заборгованості, оскільки вже було призначено уповноважену особу Фонду, яка від імені Фонду виконує функції з ліквідації позивача - Публічного акціонерного товариства „РЕАЛ БАНК".
Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 52 зазначеного Закону, оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом.
До цих витрат, зокрема, належать: 1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії, призначення уповноваженої особи Фонду та інформації про реалізацію майна банку; 2) витрати, пов'язані з утриманням і збереженням активів банку; 3) витрати на оцінку та реалізацію майна банку; 4) витрати на проведення аудиту; 5) витрати на оплату послуг осіб, залучених уповноваженою особою Фонду для забезпечення здійснення покладених на уповноважену особу Фонду функцій; 6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку; 7) витрати на охорону майна та приміщень банку.
А отже, аналізуючи положення вказаної норми закону, до витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не належить сплата штрафів або інших фінансових санкцій.
Колегія суддів зазначає, що при проведенні документальної позапланової перевірки позивача контролюючий орган був обізнаний про ліквідаційну процедуру у відношенні позивача (банківської установи) та його неплатоспроможність, про що зазначено податковим перевіряючим в акті перевірки (арк. Акту перевірки 3). А отже не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції шляхом винесення оскаржуваного рішення.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно положень ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).
Аналіз положень статей 190, 509 Цивільного Кодексу України свідчить, що майновим зобов'язанням є зобов'язання боржника передати кредитору майно (річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки) або сплатити певну грошову суму на підставах, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Таким чином, навіть за можливості застосування до ПАТ "РЕАЛ БАНК" штрафних санкцій (що законодавчо заборонено та не допускається до неплатоспроможного банку в процедурі ліквідації) СДПІ ОВП у м. Харкові мала б право виступити на суму таких можливих штрафних санкцій кредитором ПАТ "РЕАЛ БАНК" та, за таких умов, задовольнити свої грошові вимоги виключно в процедурі ліквідації ПАТ "РЕАЛ БАНК".
При цьому, відповідно до частини 8 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. А отже, зазначені правовідносини повинні регулюватися вказаним Законом та іншими нормативно - правовими актами, що не суперечать цьому Закону.
Зважаючи на викладене, за наявності передбаченої чинним законодавством процедури задоволення вимог кредиторів, кредитор має право задовольнити свої вимоги виключно в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є обов'язковими для виконання у правовідносинах, пов'язаних із виведенням неплатоспроможних банківських установ з ринку та їх ліквідації.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст. 56 ПК України).
Відповідно до п.56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відтак, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду із даним позовом (12.05.2015 р.) в межах строку звернення, встановленого законодавством.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 28.05.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові МГУ ДФС України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. по справі № 820/4807/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В.
Повний текст ухвали виготовлено 21.09.15 р.