15 вересня 2015 р.Справа № 816/2378/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2015р. по справі № 816/2378/15
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування рішення та скасування податкових повідомлень-рішень,
01 липня 2015 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.07.2015, том 4 а.с. 201-203/ до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області ( далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 08.06.2015 № 0039141701/9821, податкових повідомлень-рішень від 08.06.2015 №№ 0039171701/9818, 0039181701/9819, податкового повідомлення-рішення від 08.06.2015 № 0039191701/9820 в частині застосованої суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5 000 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування рішення та податкових повідомлень-рішень роз'єднано шляхом виділення в окреме провадження вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцької ОДПІ про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органам доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.06.2015 № 0039141701/9821.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення та податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.
Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 08 червня 2015 року №№ 0039171701/9818, 0039191701/9820.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 08 червня 2015 року № 0039181701/9819 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 125 283 грн 80 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнено з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 479,10 грн (Чотириста сімдесят дев'ять гривень 10 копійок).
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що , податкові повідомлення рішення Кременчуцької ОДПІ від 08.06.2015 №№ 0039171701/9818, 0039191701/9820 та № 0039181701/9819 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 125 283 грн 80 коп є протиправними та пядлягають скасуванню. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 27.04.2015 по 13.05.2015, на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 15.04.2015 № 736 та направлень на перевірку від 27.04.2015 № 826/16-03-17-01, від 05.05.2015 № 834/16-03-17-01 /том 3 а.с. 250/, державними ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 15.06.2011 по 31.12.2014, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.
За результатами перевірки складено акт від 20.05.2015 № 647/16-03-17-01-10/2767410573 /том 1 а.с. 19-44/, у висновках якого зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1, крім іншого, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 59 190 грн 33 коп., в т.ч. за 2013 рік у розмірі 9 158 грн 55 коп., за 2014 рік - 50 031 грн 78 коп.; пунктів 1, 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 08.06.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0039171701/9818, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 73 987 грн 91 коп., з яких 59 190 грн 33 коп. - за основним платежем, 14 797 грн 58 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1 а.с. 16/;№ 0039181701/9819, яким за порушення пунктів 1, 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 125 623 грн 80 грн. /том 1 а.с.с17/;№ 0039191701/9820, яким за порушення статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 10 000 грн /том 1 а.с. 18/.
Таким чином, позивач, не погоджуючись з правомірністю застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2015 №№ 0039171701/9818, 0039181701/9819 в повному обсязі та, податкового повідомлення-рішення від 08.06.2015 № 0039191701/9820 в частині застосованої суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5 000 грн.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 08.06.2015 № 0039171701/9818, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 73 987 грн 91 коп., колегія суддів зазначає:
У відповідності з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця, та пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Пунктом 138.2 статті 138 цього Кодексу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розділом II Кодексу.
Аналіз викладеного свідчить, що розмір сукупного оподатковуваного доходу платника податків залежить від суми витрат, документально підтверджених та пов'язаних з провадженням господарської діяльності такого платника.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався, як на правову підставу його винесення встановлені ним та зафіксовані у акті перевірки від 20.05.2015 № 647/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 порушення позивачем ФОП ОСОБА_1 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.
Як встановлено, спірне рішення прийнято контролюючим органом з посиланням на відсутність документального підтвердження пов'язаності понесених витрат на оплату заробітної плати з одержанням доходу від надання маркетингових послуг та послуг по просуванню товару (2013 рік) та відсутністю документального підтвердження пов'язаності понесених витрат на оплату комунальних послуг та заробітної плати з одержанням доходу від надання маркетингових послуг та послуг по просуванню товару.
Так, на підтвердження обґрунтованості своїх вимог та пов'язаності понесених витрат позивачем долучено до матеріалів справи податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, акти надання послуг, квитанції розрахунки суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, докази оплати технічного обслуговування РРО, абонентської плати за необмежений доступ до мережі Інтернет, комунальних послуг та оренди приміщення тощо.
Дослідивши надані матеріали, суд вважає їх належними доказами реальності понесених ФОП ОСОБА_1 витрат у ході здійснення своєї господарської діяльності з метою отримання прибутку.
Так, контролюючий орган посилався виключно на те, що позивачем у деклараціях віднесено суми витрат до видів господарської діяльності, по яким фактично такі витрати не були понесені, тобто зазначено витрати, які не пов'язані безпосередньо з отриманими доходами від здійснення діяльності з надання маркетингових послуг та послуг по просування товару.
Порядок заповнення Додатків до декларації про майновий стан і доходи передбачено Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України 11.12.2013 № 793. Зокрема вказаною Інструкцією встановлено, що у додатку 5 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності": 1) доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, відображаються в окремому рядку розділу I із зазначенням у колонці 2 назви і коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за здійснення якого одержано дохід;2) у колонці 3 вказується сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності; 3) у колонках 4, 5 та 6 відображається сума документально підтверджених витрат, пов'язаних з провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг). Значення колонок 4, 5 та 6 дорівнюють значенням відповідних граф Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці згідно з пунктом 177.10 статті 177 розділу IV Кодексу; 4) у колонці 7 відображається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується за такою формулою: колонка 3 - колонка 4 - колонка 5 - колонка 6.
Пунктом 3 Інструкції, передбачено про відображення документально підтверджених витрат, пов'язаних з провадженням господарської діяльності, згідно даних Книги обліку доходів і витрат.
Таким чином, дослідивши копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2013-2014 року та розрахунки податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, суд не знаходить порушень позивачем норм чинного законодавства та завищення витрат, про які стверджує контролюючий орган, що б спричинило заниження оподаткованого доходу, та відповідно, заниження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Висновок контролюючого органу на те, що позивачу потрібно було визначати чистий оподатковуваний дохід від надання в оренду майна та від надання маркетингових, інформаційних та ін. подібних послуг з урахуванням безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів витрат, а витрати, понесені на оплату комунальних послуг та заробітної плати, потрібно було визначити та задекларувати витратами, які безпосередньо пов'язані з доходом від реалізації товарів, не може свідчити про фактичне заниження позивачем загальної суми оподаткованого доходу та завищення витрат, пов'язаних з провадженням господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою ОДПІ не ставилась під сумнів реальність та документальне підтвердження спірних витрат.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 08.06.2015 0039171701/9818.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 08.06.2015 №0039181701/9819, колегія суддів зазначає:
Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до пункту 1 статті 17 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
Як вбачається з матеріалів справи, у акті перевірки від 20.05.2015 № 647/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 Кременчуцькою ОДПІ зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (у період з 19.04.2013 по 04.09.2013 РРО № 1603010490 та з 09.09.2013 по 17.09.2013 РРО № 1603011064) з роздрукуванням спеціального платіжного засобу (платіжних карток) на загальну суму 22 828 грн 10 коп., з яких: 1-й випадок - 19.04.2013 о 13 год. 17 хв. на суму 69 грн 30 коп., 2-й випадок - 20.04.2013 о 07 год. 52 хв. на суму 17 грн 80 коп., 3-й випадок та всі інші на загальну суму 22 741 грн.
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення Кременчуцькою ОДПІ застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у розмірі 113 723 грн 80 коп. /том 4 а.с.248/.
Колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів продажу товарів ФОП ОСОБА_1 19.04.2013 о 13 год. 17 хв. на суму 69 грн 30 коп., 20.04.2013 о 07 год. 52 хв. на суму 17 грн 80 коп. та ін., з використанням спеціального платіжного засобу (платіжних карток) та без застосування РРО і відповідно не роздрукування фіскального чеку, відповідачем суду не надано.
Згідно письмових пояснень представника відповідача /том 4 а.с.209-210/ при розрахунку штрафних санкцій за вищенаведене порушення, перший та другий випадок не проведення ФОП ОСОБА_1 розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій контролюючим органом визначався згідно наданої підприємцем до перевірки банківської розшифровки проведених розрахункових операцій з використанням спеціального платіжного засобу (платіжних карток).
На підтвердження зазначеного надано документ, який за твердженням Кременчуцької ОДПІ є банківською розшифровкою проведених розрахункових операцій з використанням спеціального платіжного засобу (платіжних карток) /том 4 а.с. 211/.
Однак, колегія суддів не приймає його як доказ в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, неможливо встановити походження даного документу, зокрема, назву банківської установи, яка його видала, дату видачі. Також, відсутні відмітки про те, що відомості, які містить надана відповідачем роздруківка, стосується підприємницької діяльності саме ФОП ОСОБА_1
Також, в акті перевірки в частині опису вказаних порушень податковими інспекторами не зазначено жодних обставин щодо зарахування вказаних коштів по так званому порушенню, яке відбулося 19.04.2013 року о 13 год. 17 хв. саме 22.04.2013 року о 09:00. Також, не зазначено опису вказаних порушень та на підставі яких документів і при перевірці яких обставин податковим інспектором було зроблено вказані висновки.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача про вказані обставини зазначав лише в судовому засіданніу суді апеляційної інстанції і фактично вказував про необхідність проведення податкової перевірки в судовому засіданні.
Таки м чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суд не може перекладати на суду функції контролюючого органу щодо проведення фактичної податкової перевірки з метою встановлення дотримання позивачем вимог чинного законодавства при здійсненні розрахунків з допомогою використання спеціальних платіжних засобів (платіжних карток).
Враховуючи встановлене, колегія суддів зазначає про необґрунтованість та безпідставність застосування Кременчуцькою ОДПІ до позивача податковим повідомленням-рішенням від 08.06.2015 № 0039181701/9819 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 113 723 грн 80 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, із акту від 20.05.2015 № 647/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 слідує, що Кременчуцькою ОДПІ під час перевірки встановлено 15 випадків не виконання ФОП ОСОБА_1 щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та 20 випадків не забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій /том 4 а.с. 40-42/.
Як вбачається з матеріалів справи, представники позивача не заперечували фактів незабезпечення ФОП ОСОБА_1 при здійсненні господарської діяльності щоденного друку на РРО фіскальних звітних чеків (z-звітів) в кількості 15 штук та 20 випадків не забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, що є порушенням пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Разом з тим, наполягали на тому, що передбачена пунктом 4 статті 17 вказаного Закону відповідальність за таке порушення має наслідком застосування контролюючим органом однієї фінансової санкції у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності випадків невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків та їх не зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Однак, представник відповідача вказував на те, що в даному випадку штрафна (фінансова) санкція у розмірі 11 900 грн контролюючим органом застосована вірно, оскільки мали місце не триваючі порушення, а систематичні - не забезпечення щоденного друку на РРО фіскальних звітних чеків (z-звітів) та їх не зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, а відтак санкції слід застосовувати за кожне з порушень окремо.
Колегія суддів зазначає, що за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідний орган Міндоходів може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність застосування Кременчуцькою ОДПІ до позивача податковим повідомленням-рішенням від 08.06.2015 № 0039181701/9819 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 900 грн із розрахунку за кожен не роздрукований Z-звіт та випадок незбереження такого звіту в книгах обліку розрахункових операцій по РРО (340,00 грн х 35), оскільки за допущене ФОП ОСОБА_1 порушення пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" згідно з пунктом 4 статті 17 вказаного Закону має застосовуватися штрафна (фінансова) санкція в сумі 340 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновко суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 08.06.2015 № 0039181701/9819 в частині застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 125 283 грн 80 коп. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в цій частині, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволеню частково.
Щдо позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 08.06.2015 № 0039191701/9820 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5 000 грн, колегія суддів зазначає:
Постановою КМ України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30.10.2008 № 957 установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва згідно з додатком.
Відповідальність за реалізацію алкогольних виробів за цінами нижчими за встановлені мінімальні передбачена абзацом 13 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон № 481/95-ВР).
Законом України від 12.08.2014 № 1638-УІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм" (надалі - Закон № 1638-УІІ) внесено зміни до статті 17 Закону № 481/95-ВР в частині збільшення розміру фінансових санкцій.
В абзаці 13 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР цифри " 5 000" замінено цифрами " 10 000", а отже розмір мінімальної санкції збільшено з 5 000 грн до 10 000 грн. Закон № 1638-УІІ набрав чинності 04.09.2014.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою контрольних стрічок реєстраторів розрахункових операцій Кременчуцькою ОДПІ виявлено 15 випадків реалізації ФОП ОСОБА_1 у період з 01.03.2013 по 04.08.2014 алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених Кабінетом Міністрів України мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої /том 1 а.с. 41-42/.
В судовому засіданні представники позивача не заперечували факту реалізації ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених Кабінетом Міністрів України мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, проте заперечували проти застосування штрафних санкцій у розмірі 10 000 грн.
Аналіз викладеного вказує, що на період вчинення правопорушень абзац 13 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлював, що фінансова санкція за здійснення суб'єктом господарювання оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 08.06.2015 № 0039191701/9820 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5 000 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 08.06.2015 №№ 0039171701/9818, 0039191701/9820 та № 0039181701/9819 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 125 283 грн 80 коп.
Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2015р. по справі № 816/2378/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.